20 February, 2011

Reprezentacja Polski w skokach narciarskich

Отакої. Давно збирався з'ясувати для себе, як все ж-таки правильно читати поляків, що літають на лижах.

Напишу українською, аби розрізняти "м'які"/"тверді" є/е, і/и.

Напишу на украинском, дабы различать "мягкие"/"твёрдые" є/е, і/и.

Ну якщо з Адамом Малишем ніби зрозуміло і відомо, з Камілем Стохом теж ніби розібралися, в Давіді Кубацкі нічого складного, то от щодо інших.

Уся інформація про польсьске написання взята з польської вікі про стрибки на лижах, яка є, напевно, найдокладнішою серед інших вікі на цю тему (ну, можливо, окрім, німецької).

Також кожного стрибуна супроводжуватиме посилання на ґуґлтранслейт з польським прононсом та на ютьюб.

Марцін Бахледа (Marcin Bachleda, слухати, ютьюб). "Ці" дійсно дуже схоже на єкстремально м'яке "чі". Хоча слід розуміти, що польське буквосполучення "ci" - то є аналог українських "ті" і похідних. Особливо яскраво це видно на прикладі лиж. Польською лижа - narta (нарта), лижний - narciarski (на наш манер - нартярський).

Стефан Хула (Stefan Hula, слухати, ютьюб). Чесно кажучи, орієнтуючись на власні пізнання у польській вимові, був переконаний, що читається він Гуля.

Мацєй Кот (Maciej Kot, слухати, ютьюб. Знову та сама тонка межа між "цє" і вкрай м'яким "чє".

Давід Кубацкі, Адам Малиш, Лукаш Рутковскі - тут все нібито прозоро.

Пьотр Жила (рус. Пётр Жила, Piotr Żyła, слухати, ютьюб).

Кшиштоф Мієнтус (Krzysztof Miętus, слухати, ютьюб). Послухавши ґуґла, хочеться вимовити "Мієнтус", але, слухаючи польського коментатора, розумієш, що так явно саме "іє" не звучить.

Каміль Стох (Kamil Stoch, краще не слухати, ютьюб).

Рафал Шліж (Rafał Śliż, слухати, ютьюб). Взагалі Ś поляки вимовляють як дуже м'яке "шь", тому, можливо, можна було б передати українською як Шьліж, але то вже дуже екстремально :)

Примітка: російською "цє/чє", "ці/чі" - саме так, м'яко - не вимовиш, тому дійсно буде і Мацей, і Марцин (хоча тут російською краще, напевно, таки використовувати варіанти з "ч").

Примечание: по-русски "цє/чє", "ці/чі" - именно так, мягко - не выговоришь, потому действительно будет и Мацей, и Марцин (хотя здесь по-русски лучше, наверно, действительно использовать варианты с "ч").

04 February, 2011

После вчерашнего (posted as were, draft by 2008-12-05)

После имевшего место быть обсуждения подумалось, что надо объясниться. Естественно, нижеизложенное будет иметь вид оправданий. И так оно, в принципе, и будет. Но я попытаюсь оправдать себя в первую очередь перед собой самим. А вам донести свою позицию. (Правда, говорят, что после драки руками не машут, но поскольку именно драки не было (и слава Богу, хотя допускаю, что в иных "сообществах" в процессе обсуждения могло бы дойти и до драки), осмелюсь помахать.)

Но начну с извинений. Поступил паршиво, когда закрыл уши наушниками (номер раз) и когда ушел (номер два). Приношу искренние извинения, был не прав.

Вы говорили о том, что было советское общество, что не было национальностей. Был "советский человек". Здесь я с вами спорить не стал, т. к. в Штатах тоже нет национальностей - там есть "американец", и по сути, разницы здесь нет, и это правильно. И в Украине должен быть "украинец". Не по национальности, а по духу. Так же, как в России сейчас "россиянин".

И "советского человека", и "американца", и "украинца", и "россиянина" воспитывают в школах. Просто так исторически сложилось, что в Советском Союзе воспитывали на русском языке, а в Штатах - на английском. Но мне сложно себе представить, чтобы "украинца" воспитывали в русскоязычной школе. И я считаю, что нормальное государство должно воспитывать человека, который будет работать во благо государства. Я веду к патриотизму. Невозможно воспитать патриотизм к государству Украина в русскоязычной среде.

Может возникнуть вопрос, а зачем воспитывать патриотизм? Что он даст?

Он даст понимание того, что нужно государству от тебя, и чего ты вправе требовать от государства. У нас же, у меня складывается такое впечатление, бытует мнение, что человек государству ничего не должен

Пропустил скорую

Подкатывался на красный светофор первым в правом ряду. На светофоре картонная стрелка направо. Позади меня - скорая, без мигалок, просто. На таких перекрестках, если мне прямо, а я в правом ряду, и в наличии картонная стрелка, я обычно мониторю, не поворачивают ли сзади направо, дабы, в силу своих возможностей, дать возможность сзадиидущим совершить поворот.

Скорая не подавала сигнал поворота, потому я не заморачивался. Но, когда уже подъехал вплотную к светофору, заметил, что скорая все таки включила поворотник. Я выполз далеко за светофор, дав скорой возможность повернуть, заодно помигал ей аварийкой - мол, сорри.

Водила мне в ответ благодарственно пофафакал :)