Checked

Ricciardo українською

2011-07-06T22:08:00.003+03:00

Британці вимовляють "Рікардо": http://www.youtube.com/watch?v=HABa8ZC6HqU .

Але я взяв правопис і вирішив з'ясувати, як, все-таки, італійську вимову цього прізвища передати українською саме на письмі. Тому що у вимові в мене труднощів не виникає.

Якби Ricciardo був один такий, я б, певно, і не брався. Тим більше він австралієць. Але ще є персонаж на прізвище Panciatici. Алєксандр Кабановскій... окей, жартую. Олександр Кабановський розповідав, що Антон Небилицький (окей, Антон Нєбиліцкій... ох уже ці мовні питання!), партнер Panciatici по стайні у WSR, учив його, як вимовляти його прізвище (дарма, що той - француз). Хоча, знову ж-таки, особисто я проблем у вимові не бачу.

А от щодо письма...

Джерело: Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. — 3-тє вид. — К.: Освіта, 1997. — 254 с. (ISBN 966-04-0078-0)

§ 18. М'який знак і апостроф в іншомовних словах (сторінка 39-40)

В іншомовних словах апостроф перед я, ю, є, ї ставиться не тільки після губних та р, а й після шиплячих та задньоротових, якщо після них чується звук [й]: комп'ютер [-пйу-], Дансм'юр [-мйур], бар'єр [-рйер], Руж'є [-жйе], Х'юстон [хйу-], Г'ята [гйа-].

Як виняток після зубних апостроф ставиться в таких словах: ад'ютант, ін'єкція, кон'юнктивіт, кон'юнктура.

Кінець цитати.

Щодо класифікациї приголосних, а саме - що таке губні, зубні, шиплячі, задньоротові - слід дивитися те ж джерело, сторінка 17. Згідно з цією класифікацією, ч - шиплячий (ну, це і так відомо).

Отже, якщо послуговуватись українським правописом, то виходить, що слід передавати італійські прізвища Ricciardo, Panciatici на письмі як Річ'ярдо, Панч'ятічі.

Хоча в процесі обговорення у моїй філологічній родині висувалися варіанти Річіардо, Річьярдо, Річіярдо, навіть Річардо, і ще більш екзотичне Річйардо, хоча оце найекзотичніше - ніщо інше, як пряма транскрипція цього прізвища.

Проти вимови Ріккьярдо (можливо, Рік'ярдо, і/або з однією к) нічого не маю. Все-таки - австралієць, і в таких випадках слід орієнтуватися на вимову тією мовою, яка прийнята в тій країні. Підкреслюю - орієнтуватися. Адже є ірландське ім'я Ciarán, яке англійською вимовляють Кіаран (К'яран).

А вимова "Рікардо" ріже слух...

Reprezentacja Polski w skokach narciarskich

2011-02-20T19:16:00.004+02:00

Отакої. Давно збирався з'ясувати для себе, як все ж-таки правильно читати поляків, що літають на лижах.

Напишу українською, аби розрізняти "м'які"/"тверді" є/е, і/и.

Напишу на украинском, дабы различать "мягкие"/"твёрдые" є/е, і/и.

Ну якщо з Адамом Малишем ніби зрозуміло і відомо, з Камілем Стохом теж ніби розібралися, в Давіді Кубацкі нічого складного, то от щодо інших.

Уся інформація про польсьске написання взята з польської вікі про стрибки на лижах, яка є, напевно, найдокладнішою серед інших вікі на цю тему (ну, можливо, окрім, німецької).

Також кожного стрибуна супроводжуватиме посилання на ґуґлтранслейт з польським прононсом та на ютьюб.

Марцін Бахледа (Marcin Bachleda, слухати, ютьюб). "Ці" дійсно дуже схоже на єкстремально м'яке "чі". Хоча слід розуміти, що польське буквосполучення "ci" - то є аналог українських "ті" і похідних. Особливо яскраво це видно на прикладі лиж. Польською лижа - narta (нарта), лижний - narciarski (на наш манер - нартярський).

Стефан Хула (Stefan Hula, слухати, ютьюб). Чесно кажучи, орієнтуючись на власні пізнання у польській вимові, був переконаний, що читається він Гуля.

Мацєй Кот (Maciej Kot, слухати, ютьюб. Знову та сама тонка межа між "цє" і вкрай м'яким "чє".

Давід Кубацкі, Адам Малиш, Лукаш Рутковскі - тут все нібито прозоро.

Пьотр Жила (рус. Пётр Жила, Piotr Żyła, слухати, ютьюб).

Кшиштоф Мієнтус (Krzysztof Miętus, слухати, ютьюб). Послухавши ґуґла, хочеться вимовити "Мієнтус", але, слухаючи польського коментатора, розумієш, що так явно саме "іє" не звучить.

Каміль Стох (Kamil Stoch, краще не слухати, ютьюб).

Рафал Шліж (Rafał Śliż, слухати, ютьюб). Взагалі Ś поляки вимовляють як дуже м'яке "шь", тому, можливо, можна було б передати українською як Шьліж, але то вже дуже екстремально :)

Примітка: російською "цє/чє", "ці/чі" - саме так, м'яко - не вимовиш, тому дійсно буде і Мацей, і Марцин (хоча тут російською краще, напевно, таки використовувати варіанти з "ч").

Примечание: по-русски "цє/чє", "ці/чі" - именно так, мягко - не выговоришь, потому действительно будет и Мацей, и Марцин (хотя здесь по-русски лучше, наверно, действительно использовать варианты с "ч").

После вчерашнего (posted as were, draft by 2008-12-05)

2011-02-04T21:55:00.000+02:00

После имевшего место быть обсуждения подумалось, что надо объясниться. Естественно, нижеизложенное будет иметь вид оправданий. И так оно, в принципе, и будет. Но я попытаюсь оправдать себя в первую очередь перед собой самим. А вам донести свою позицию. (Правда, говорят, что после драки руками не машут, но поскольку именно драки не было (и слава Богу, хотя допускаю, что в иных "сообществах" в процессе обсуждения могло бы дойти и до драки), осмелюсь помахать.)

Но начну с извинений. Поступил паршиво, когда закрыл уши наушниками (номер раз) и когда ушел (номер два). Приношу искренние извинения, был не прав.

Вы говорили о том, что было советское общество, что не было национальностей. Был "советский человек". Здесь я с вами спорить не стал, т. к. в Штатах тоже нет национальностей - там есть "американец", и по сути, разницы здесь нет, и это правильно. И в Украине должен быть "украинец". Не по национальности, а по духу. Так же, как в России сейчас "россиянин".

И "советского человека", и "американца", и "украинца", и "россиянина" воспитывают в школах. Просто так исторически сложилось, что в Советском Союзе воспитывали на русском языке, а в Штатах - на английском. Но мне сложно себе представить, чтобы "украинца" воспитывали в русскоязычной школе. И я считаю, что нормальное государство должно воспитывать человека, который будет работать во благо государства. Я веду к патриотизму. Невозможно воспитать патриотизм к государству Украина в русскоязычной среде.

Может возникнуть вопрос, а зачем воспитывать патриотизм? Что он даст?

Он даст понимание того, что нужно государству от тебя, и чего ты вправе требовать от государства. У нас же, у меня складывается такое впечатление, бытует мнение, что человек государству ничего не должен

Пропустил скорую

2011-02-04T21:38:00.001+02:00

Подкатывался на красный светофор первым в правом ряду. На светофоре картонная стрелка направо. Позади меня - скорая, без мигалок, просто. На таких перекрестках, если мне прямо, а я в правом ряду, и в наличии картонная стрелка, я обычно мониторю, не поворачивают ли сзади направо, дабы, в силу своих возможностей, дать возможность сзадиидущим совершить поворот.

Скорая не подавала сигнал поворота, потому я не заморачивался. Но, когда уже подъехал вплотную к светофору, заметил, что скорая все таки включила поворотник. Я выполз далеко за светофор, дав скорой возможность повернуть, заодно помигал ей аварийкой - мол, сорри.

Водила мне в ответ благодарственно пофафакал :)

О пользе лучшего - для ленивых

2011-01-25T19:15:00.004+02:00

Взросление - это когда идешь по холоду без шапки и чувствуешь себя не крутым, а дебилом! (народная мудрость)

Человек - это (само)обучающаяся нейронная сеть. Степень этой самости зависит от внешнего влияния, но в первую очередь, что естественно, на человека в период его обучения (в терминах нейронных сетей) влияют школа и родители. Ведь в первую, скажем, четверть своей жизни человек учится. И дело не только в классическом образовании. Человек учится общаться с другими людьми, воспринимать мир, понимать природу, следить за собой, быть осторожным.

И учится узнавать лучшее. И вот, пожалуй, на это обучение родители влияют больше всего. Конечно, если они есть. Ибо если их нет, и ребенок воспитывается в серых буднях детдома, я могу только догадываться, как происходит их процесс обучения в таковых условиях.

...Больше всего - потому, что родители - это люди, которые вольны принимать решения за своих детей. Именно так - от решения родителей зависит, как ребенок будет развиваться. Но родители бывают разные, и всякие по-своему определяют свободу своих детей. Кто-то пихает своего сына или дочь по разным секциям, кружкам, эстетическим школам. Кто-то этого не делает "насильно", но путем убеждения понукает детей к тому или иному выбору. А кто-то не делает ни первого, ни второго, пуская всё на самотёк.

Дети ведь тоже разные бывают. Есть инертные, есть активные, есть умные, но ленивые. Причем, иным родителям понять и принять, что их ребенок ленив или меланхоличен, составляет больших усилий, и они пытаются сломать сына или дочь едва ли не через колено. Есть те, кому просто неинтересно ходить в музыкальную школу. Но одни в этом честно признаются. Их родители отвечают жестко - мол, мы решили, так-то ты и будешь учиться скрипке. Иные родители спросят, а чего бы ребенок хотел. А иные ребята, не желая расстраивать родителей, будут уныло учиться выпиливать лобзиком.

Но лишь вырастая, молодой человек может понять и оценить, чем следовало заниматься в школьные годы, чего не следовало делать; правы были их родители или нет.

Сия лирика к тому, что я себя сейчас чувствую хорошо. Нельзя сказать, что ранее я чувствовал себя плохо. Нет, ну бывало, конечно, в основном, когда болел или не досыпал.

Стукнуло мне двадцать шесть и почти с половиною, как понял я, что надо бы делать зарядку по утрам. Во как.

Родители, в моем детстве, неоднократно поднимали этот вопрос. В основном отец. Но они были весьма деликатны, давая мне максимальную свободу выбора - если я не хотел, то я их пожеланиям и не следовал. А мне - умному, но ленивому - только того и надо было. Поменьше чего-нибудь делать, особенно с утра.

А теперь, даром, что моим занятиям зарядкой идет лишь вторая неделя, я готов проповедовать сие нехитрое времяпрепровождение. Собственно говоря, совет для ленивых или нерешительных.

Проснитесь утром. Не надо ждать понедельника и ставить будильник на полчаса раньше. В любой день. Проснулись. Повалялись минут десять. Больше не надо - перехотите. Встали. А что дальше?

А дальше - импровизируйте! Памятуя лишь об одном: с утра вам надо погонять немного кровь и кислород в собственном организме. Не думайте о каких-то нагрузках. Просто проведите легкую разминку. Вспомните, с чего начинался урок физкультуры в вашей школе. Не обязательно маршировать левой-левой-раз-два-три-четыре. Тем более, что, живи вы в квартире, вам для этого всё равно не хватит места.

Поккрутите-помашите руками. Поповорачивайте корпус влево-вправо. Понаклоняйтесь, поприседайте, потянитесь чуть-чуть. Главное - помнить, что вашу зарядку-разминку оцениваете вы сами. Вы ни перед кем не должны отчитываться. Вы делаете это для своего же блага.

Моя зарядка занимает максимум минут восемь. Я не надрываюсь. Не тягаю тяжести. Даже не подтягиваюсь. (Кстати, в конце зарядки повисеть совсем не грех.) Пока просто разминаюсь. При этом в течение дня чувствую себя бодро и прекрасно. Появляется энергия, которую можно направить на что-нибудь полезное.

Поверьте, время начинает течь совершенно по-другому. Я даже не могу сказать, быстрее или медленнее. Просто его появляется больше, хотя вроде бы делаю все то же самое, что и раньше.

Попробуйте поразминаться утром. Не понравится - бросите. Но помните - вы сами себе судья. Сами себе самообучаемая нейронная сеть. За вас самих вас же больше никто не научит.

Будьте бодры и добры! Удачи :)

Тумбочка

2010-07-30T21:49:00.004+03:00

Вот еще один минус обнаружил - впрочем, это похоже на отсутствие подогрева зеркал заднего вида - черная клавиатура не так хорошо видна в обычном освещении - достаточно тусклом - моей комнаты, следовательно, желательно бы наличие подсветки клавиатуры: на серебристом делле проблема не стоит.

Так, а насчет набора текста - нормально. Но это - тумбочка, которая заметно ниже моего рабочего стола на работе, да и посадка отличается существенно - там мне больше приходится задирать руки вверх, что при том, что ноут не скошен, доставляет неудобства. Надо бы попробовать на работе же протестить делл. Но не тащить же два ноута? Или тащить?...

Еще - с трудом попадаю на запятую. Её просто не видно. Не знаю, как у меня получается попадать по оной на делле, но сам факт.

Пересмотрел сегодня еще раз много ноутов. Искал пятнашки без нампада. Стоят космических денег - и то только деллы: с нормальной клавой (в смысле с нормальными стрелочками). Но посмотрел обзоры этих деллов - ох и греются!

В итоге решил обратить все-таки взор на 14'' - там нампадов точно нет. Пока насмотрел только асусы. Но в обоих случаях - и деллов, и асусов - глянцевый экран, который мне на инспироне надоел. Хотя я его использовал полтора года - и как-то использовал.

Есть, конечно, латитьюды - но они, помимо того, что дороги, еще и просят кирпича (как и более дешевые востро) - т. е. не скошены ни разу и толсты...

In the Lap

2010-07-30T16:55:00.003+03:00

Тепер спроба перевірити, як почуватимуться руки. коли ноут на колінах. Схоже, що значно краще, ніж коли на столі на роботі. Єдине що, треба провести порівняльний тестдрайв із деллом.

Але пальці, такі звиклі до деллівського розташування кнопок, не слухаються розташування хапешного.

Стрілочки й досі замалі, деліт, хоум, енд бозна де... Не знаю, час, як я казав, ще є, але, знову ж таки, треба зацінити у порівнянні з деллом на колінах і на тумбочці. Принаймні поки що більш-менш зручно. Хм...

Ще одне - я боявся, що на 15-дюймовому екрані шрифт здаватиметься замалим. Але побоювання були марними - все окей.

Ще що відзначаю - важко сказати, за рахунок чого - частина долоні не торкається тачпаду, на відміну від делла. Можливо тому, що він або меншийЮ або лівіше розташований.

Ну і також тестю, наскільки він холодніший на колінях. (На підставочці, ясна річ.)

Сравнение

2010-07-30T16:03:00.002+03:00

Теста ради сравнение поведения рук при наборе с НР и при наборе с мицумы.

Оказалось, что я раньше не замечал, что и при наборе... Ан нет, сел поудобнее - правая рука стала меньше гулять. Так что вот что оно значит - клавиатура под углом, а не параллельная столешнице.

Будем посмотреть еше в домашних условиях ощущения...

Рюмашка дождя

2010-07-30T11:05:00.005+03:00

В Харькове стоит страшная жара. Но вчера выдался грозовой день, в который я съездил за новым ноутом. Тестдрайв игровой его части (ага, квейклайв) я провел, теперь тест на то, как за ним набирается текст.

Первое впечатление - неудобно. Нампад заставляет сдвигать руки в сторону. И если левой руки это не касается, то правой приходится гулять. Руки приходится держать близко одна к другой. Кнопки меньше. Передний край не скошен - неудобно. Кнопки меньше, чем в делле.

Приходится задумываться над тем, чтобы вернуть.

Сейчас подвинул ноут так, чтобы сидеть не посередине экрана, а посередине клавы. Всё равно впечатление, что клава меньше в два раза (хотя из-за нампада она действительно меньше).

Из плюсов - матовый экран и широкие возможности светокоррекции (фича дискретной видяхи). Греется только снизу. Надежное крепление дисплея, который также защелкивается крючками.

Маленькие кнопки стрелок - неудобно.

Смотрел аналоги пробука. Ничего не нашел. Не хочется глянец, а глянец есть. И теперь не хочется с нампадом, хотя после того, как сперва его не воспринял, позже, рассматривая 15-дюймовые ноуты, захотелось с нампадом. Теперь понимаю, что ошибся.

На раздумья - возвращать или нет - сегодняшний день и два выходных. В частности боюсь усугубить туннельный синдром. Не хотелось бы.

Бразилія - Кот д'Івуар 3:1. Обман

2010-06-20T23:21:00.003+03:00

Не звик я бачити Бразилію, яка грає, як Італія в найкращі часи. Так само я не звик бачити Кот д'Івуар, який грає так само. У моєму розумінні ці команди мають грати у гарячий, пристрасний футбол. То нехай італійці та алжирці грають прагматично, холодно і тому подібне.

Хоча треба сказати, що все-таки Дунґа своїх хлопців вишколив дай Боже. Розрахунок у кожній дії. Хоча чимось ця збірна Дунґи нагадує збірні Уруґваю а чи Мексики, які десь у такому ж стилі розібралися з ПАР та Францією. Це новий південноамериканський стиль?...

Що дійсно яскраво впадає в вічі стосовно цієї збірної Бразилії, це неабияка збалансованість команди: усі ланки однаково сильні. І, можливо, це й добре, що Дунґа гне свою лінію, адже будь-який дійсно хороший тренер будує команду так, як він її бачить. Дунґа бачить її саме такою. І ніякий vox populi або vox мас-медіа не повинен впливати на рішення тренера.

Ось що мені подумалося: Бразилія та Аргентина знаходяться у різних половинах турнірної сітки. Історія з грою Аргентини та вибором Марадоною виконавців дещо нагадує бразильську ситуацію. І ще - статистика, яка свідчить, що жодного разу європейська збірна не вигравала Кубок світу, який розігрувався поза межами Європи. Натяк прозорий...

І трохи згодом: Після бідолашної нічиєї Португалії та Кот д'Івуару я дивувався небажанню жодної з команд вигравати матч, адже де, як не в очному поєдинку, з'ясовувати, хто більш гідний скласти компанію бразильцям у плейоф. І от можна сказати, що івуарійці догралися. Чи догралися португальці - з'ясується по завершенні їх завтрашньої гри з КНДР...

Італія - Нова Зеландія 1:1. Нудота

2010-06-20T18:52:00.002+03:00

Найогидніше те, що Італія в останньому турі зіграє в таку саму огидну нічию зі Словенією, набере своє третє огидне очко і вийде з групи.

Новозеландці абсолютно нічим не здивували - саме таку комманду я бачив у минулому році, коли вони грали на Кубку конфедерацій, а також у стикових матчах з Бахрейном. Але якщо ВОНИ вийдуть з групи, то це буде символом цього мундіалю. Мундіалю, який радує вболівальників розмаїттю нудних матчів і нудотних команд. Та й навіть якщо Італія вийде (а не вийти вона не може) з групи, це буде те саме.

Найогидніша група з усіх, де навіть Парагваю не доводиться доклаадати надзусиль, аби лідирувати в групі...

Словаччина - Парагвай 0:2. Нудно

2010-06-20T16:30:00.002+03:00

Вкотре я вживаю це слово. Абсолютно нудний футбол. Парагвайці після забитого гола заспокоїлися, а словаки навіть не намагалися щось змінити - так, ніби їх все влаштовує.

Відтак, одноманітний плин матчу тривав аж до фінального свистка, а парагвайці під завісу матчу провели другий гол.

За півгодини Італія зустрінеться з Новою Зеландією, а Парагвай може почуватися більш менш впевнено.

Камерун - Данія 1:2. Я їду додому

2010-06-19T23:29:00.002+03:00

Камерун стає першою командою, яка втрачає усі шанси на вихід до плейоф. Команда, яка весь матч атакувала, атакувала розмаїто, створювала моменти, програла. Дуже прикро, але свої моменти треба реалізовувати. Більше двадцяти ударів у площу воріт і лише один гол - ну чи не справедливий виліт?

У Нідерландів шість очок, у Японії і Данії по три, у Камеруну нуль. В останньому турі в очному матчі свою долю вирішуватимуть Японія і Данія. І, що найцікавіше, у Японії перевага за різницею забитих/пропущених: 1:1 проти 2:3, і їх влаштує нічия. Одна з команд обов'язково набере бодай очко, отже, навіть, якщо Камерун переможе голландців, він уже зараз вилітає з турніру.

Дуже веселий матч видали команди. Про статистику Камеруну я вже казав. У данців має бути ударів п'ятнадцять точних. Оборона обох команд поступалася атаці, але краще своїми шансами розпорядилися європейці і виграли попри те, що самі собі привезли гол - Ето'о відкрив рахунок у матчі.

Також кількома ефектними сейвами відзначилися голкіпери. Тож, напевно, це поки що найяскравіший матч у виконанні обох його (матчу) учасників на цьому чемпіонаті. Побільше би таких. Але в такому разі обов'язково буде той, хто програє. Але програє красиво, а не нудно...

Ґана - Австралія 1:1. Драматургія

2010-06-19T18:51:00.002+03:00

Дуже змістовний матч.

Австралійці вдруге поспіль ще в першому таймі залишаються в меншості, і якщо у першому турі Кейхіла вилучили за жовту, то тут К'юел пішов відпочивати, все ж таки, заслужено - грати руками на лінії воріт - небезпечно через вилучення та пенальті, який реалізував Ґ'ян.

Але відкрили-то рахунок австралійці після помилки Кінґсона, що не зафіксував м'яча після удару зі штрафного Брешіано. Післа вилучення і пенальті здавалося, що австралійці не мають шансів - так уже добре грала Ґана, причому навіть перерва не вплинула суттєво на розвиток подій. Аж поки Фербеек не випустив Кеннеді - форварда. Це стало сигналом до активних дій, і через деякий час стало зрозуміло, що нічого боятися - Фербеек відчув, що можна цих ґанців спробувати взяти, і випустив Рукавицю.

Австралійцям не вдалося перемогти, як і ґанцям. Але у другому таймі команди показали якщо не дуже змістовний футбол, проте гру, яка сподобалася вболівальникам.

Але є вболівальники, яким не сподобався результат - думаю, куди більше їх на ґанському боці. Адже після першого туру здалося, що африканці у турі другому забезпечать вихід до плейоф.

Останній тур обіцяє бути дуже цікавим - відверто нудних поєдинків ці команди не демонстрували. Усі матчі були абсолютно різні. Різні за сценарієм, різні за малюнком гри, різні, зрештою, за результатом. Праві були ті, хто у цій четвірці не виокремлював явно фаворитів, навіть з огляду на наявність німців.

Ні, така Австралія, така смілива Австралія, яка була у грі з Ґаною (а не та, що не грала проти німців), - навіть така Австралія здатна вийти з групи.

З інтересом чекаю на останній тур...

Нідерланди - Японія 1:0. Різниця

2010-06-19T16:25:00.003+03:00

Різниця в один м'яч. Джабулані. Хоча і помилка японського воротаря очевидна.

Голландці, не показавши фаворитської гри, здобули результат. Втім, він, певно, по грі - саме така різниця, різниця в один м'яч, м'яч Джабулані, була у цьому матчі на полі між командами. Японці також атакували, але, напевно, якраз на один м'яч менше. Як ніколи логічний підсумок не надто видовищної та змістовної гри.

Голландці у плейоф, це зрозуміло - примудритися не вийти з групи з шістьма очками ще треба. А японія буде дуже вболівати за нічию у матчі Данія - Камерун. Нічию, яка дуже вірогідна. І тоді вони - японці - отримають блискучий шанс вийти з такої непростої, на перший погляд, групи...

Англія - Алжир 0:0. Fail

2010-06-18T23:21:00.002+03:00

Неможливо зрозуміти, як команда, яка виграла 9 з 10 матчів кваліфікації, яка забивала в них в середньому три з половиною м'ячі за гру, може так жахливо виглядати на Чемпіонаті світу. А чи класичні іспанські "лаври" не дають спокою команді Капелло?

Алжиру навіть не довелося геройствувати, аби відстояти нічию. Ну а те, що ця команда не дуже-то вміє забивати, було зрозуміло по першому матчу та Кубку Африки.

Карраґер пропустить матч зі Словенією. Швидше за все у третьому матчі вийде третій центральний захисник на турнірі - Доусон. Кадрова проблема є. Але, загалом, вона була наявна на полі, і Капелло не наважився її замінити - Руні. Я в жодному разі не хочу вішати всіх собак на Вейна, але Капелло зняв найактивнішого атакувального гравця команди - Хескі, який, до того ж, як навіжений відпрацьовував і на оборону. Після цього у Англії варіантів попереду майже не стало.

Лампард мав єдину нагоду у першому таймі забити гол. Алжирці навіть такої не мали, хоча не можна сказати, що голкіпери нудьгували - роботи було небагато, вона не була надто складною, але була доволі регулярною. Попри це не було особливих осмислених атак, не було належної швидкості, контролю м'яча - усього того, що має бути присутнє в діях команд на Чемпіонаті світу. Тим більше, якщо мова про команду, яка приїхала вигравати ЧС.

Перед останнім туром у цій групі все дуже просто: ті, хто виграють свої матчі, виходять у плейоф. Навіть Алжир...

Словенія - США 2:2. Воля

2010-06-18T19:59:00.002+03:00

Американці знову здобувають нічию, програючи по ходу матчу. Американці знову рятують гру, як і рік тому рятувалися на Кубку конфедерацій. Тепер їм залишилося чи не найпростіше - обіграти Алжир. Але хто сказав, що на чемпіонаті світу можна просто обігрувати суперників? Німці? Аргентинці? Не думаю, що то були легкі перемоги. А от американцям слід дуже постаратися у грі з Алжиром і уникнути травм - алжирці вони такі.

Чесно кажучи, коли побачив, що Словенія виграє у Штатів 1:0, був здивований. Я не очікував на такий розвиток подій. І, за великим рахунком, Штати довели це своєю грою. Ба більше, вони забили на один чистий гол більше за суперника, але африканський суддя був геть іншої думки, відмінівши цей зовсім не зайвий третій, чистий гол. Відмінивши ні за що.

А так американці могли би уже почуватися достатньо комфортно. Натомість дуже комфортно почуваються словенці з чотирма очками і на разі вони - лідери групи, хай навіть і до вечірнього поєдинку двох інших команд. Словенці намагалися грати різко в атаці, по максимуму використовувати вільні зони. Трохи інакше відповідали американці, і, в принципі, гра була рівною, хоча і в різному стилі грали команди.

Увечері Англія має доводити клас, наздоганяти словенців і відправляти додому алжирців. Аби Ґрін не went green...

Німеччина - Сербія 0:1. Волейбол

2010-06-18T16:27:00.002+03:00

Серби другий матч поспіль заробили пенальті у свої ворота за волейбол, цього разу Відіч. Але якщо Ґ'ян свою справу зробив, то Подольскі не переграв Стойковіча, і Німеччина програла.

Відзначився Ундіано Мальєнко, який ще в першому таймі показав шість жовтих карток, дві з них - Клозе, і Німеччина вимушена була півтора тайми грати у меншості, та й за такого суддівства ніхто гарантії не давав, що не станеться ще вилучень.

Не сталося. Але чи то фаза Місяця абощо, але Мальєнко роздавав жовті картки так, наче він судить балет. Будуть у німців виправдані претензії до судді, хоча вони мають звинувачувати самих себе. Адже з тих карток ну можливо дві-три були виправдані.

Серби постали зовсім іншою командою ніж та, що так кволо виглядала проти Ґани. Швидкість, сміливість, легкість. В принципі, грали дві гідні одна одної команди, але гра обох контрастувала з їх таки грою у першому турі: в одних - у ліпший бік, у інших - у гірший.

Ситуація у групі складається так, що до останнього туру не буде відомо, хто власне вийде до плейоф. А ну ще австралійці утнуть сьогодні з Ґаною! Якщо ж ні, то чи будемо вітати ґанців? Ой не знаю - все вирішуватиметься в останньому турі...

Франція - Мексика 0:2. Бланко

2010-06-17T23:24:00.002+03:00

Куаутемок Бланко, який провів сто двадцять матчів у футболці національної збірної, встановив результат, який дозволяє з дуже високою ймовірністю говорити про вихід двох американських команд до однієї восьмої. А от там уже одна з них зіграє з Марадоною.

Блискуча команда Хав'єра Аґірре. Боже мій, як же може змінитися команда, яка у першому матчі ледве ходить по полю, ледве організовує атаки, а в друій грі розносить суперника. Фактично, мексиканці рознесли французів. Не в той спосіб, як Німеччина це зробила з Австралією, і навіть не в той, як Уруґвай - ПАР. У власному стилі. Не було мільйону моментів, не було якоїсь надфеєрії. Але кожен футболіст знав, що і як треба йому робити на футбольнім полі.

Так, можливо лайнсмен десь трохи помилився, не зафіксувавши офсайд у реактивного Ернандеса. Але не у цій помарці справа. Франція, вкотре вже, а, точніше, втретє за останній десяток років демонструє імпотенцію в фінальних частинах футбольних форумів. Знову, як і вісім років тому, жодного забитого м'яча. І де гарантія, що постраждає ПАР, яка гратиме і битиметься за свою честь?

Знову побачимо матч, де обидві команди влаштує нічия, хай йому грець. Але швидше треба буде говорити про те, що команди боятимуться фатально помилитися, інакше французи можуть створити несподіванку. Це буде в останньому турі. Турі, де буде вирішуватися, хто вийде на Аргентину...

Греція - Нігерія 2:1. Сюрприз

2010-06-17T18:57:00.003+03:00

Такий результативний матч цих команд здивував. А ще здивувала велика кількість атак греків. Адже обидва сьогоднішні суперники виглядали в матчах першого туру вкрай бідолашними.

Схоже, так на греків вплинуло вилучення у складі нігерійців. Як наслідок - багато атак. І, що найгірше для нігерійців, вони абсолютно не перешкоджали грекам. Чи то не хотіли, чи то не могли, чи то не очікували такого напору греків, що розклеїлися і годі було склеїиися назад...

Як би там не було, греки, які за підсумком першого туру залишили, певно, найгнітючіше враження, включаються у боротьбу за вихід в одну восьму. І бідним може бути футбол, якщо греки раптом здолають команду Марадони. Та, аби цього не сталося, слід побажати успіху корейцям у грі з нігерією - у випадку їх перемоги греки футболові не загрожуватимуть.

Ну і хочеться поспівчувати Еньямі. Як не рятував - все ж лиху не запобіг...

Аргентина - Республіка Корея 4:1. Іґуаїн

2010-06-17T16:20:00.002+03:00

Ґонсало Іґуаїн - автор першого хет-трика на Чемпіонаті світу, а Аргентина відповідає критикам.

Бачив я небагато з цього поєдинку. Але те, що побачив, доводить серйозність намірів Марадони.

Ясно, що, коли команда виграє 4:1 у ненайслабшого суперника, причому, у красивому стилі, і до того ж достроково - першою - виходить до плейоф, та й тім більше, якщо ця команда - Аргентина, будеш вважати її фаворитом мундіалю.

Та й як команда, яка має в атаці Мессі, Іґуаїна, Аґуеро, Тевеса, Ді Марію, та й у якій ще й Міліто сидить у запасі, може грати некрасиво і малорезультативно?

Але ж могла. Що змінилося у цій команді? Що сказав своїм хлопцям Марадона? А чи щось казав? Чи треба було?

Я одного разу висловив думку, що аргентинці будуть грати не просто за свій прапор, не просто задля себе, не просто задля вболівальників. Вони гратимуть у першу чергу за Марадону, за свого кумира й ідола. Передбачав я це чи то восени, чи то цього лютого - убийте, та не згадаю, коли я дивився товарняк Іспанія - Аргентина. Було видно, що у хлопців не все виходить. Було видно, що команда не грає в той футбол, у який може. Але я десь несвідомо знав, що коли настануть вирішальні матчі, футболісти Марадони гризтимуть землю, пнучись показати свій максимум, показати те, чого вони дійсно варті й що вміють.

Схоже, такий час настав, і я був правий. Але... не слід чекати феєричної гри Аргентинців проти Греції. Греки - окрема історія, і, Боже, як альбіселестес пощастило вийти з групи, перш ніж їм доведеться зустрітися з греками...

ПАР - Уруґвай 0:3. Нарешті

2010-06-16T23:25:00.002+03:00

Ну хоча чому нарешті? Німеччина ж була. Але відмінність у тому, що ПАР, на мою думку, все-таки сильніше виглядали за соккеруз.

Багато хто хвалить гру у виконанні збірної Чілі, яку я не бачив. Але збірна Уруґваю зразка матчу з господарями чемпіонату на разі мені сподобалася найбільше, окрім, ясно що, німців.

Дуже організована команда, команда, яка блискуче обороняється, і яка має великий потенціал в атаці. Причому оборона ця не така, як у швейцарців, які давали іспанцям доходити до штрафного майданчика. Оборона ця іншого ґатунку - вона починалася ще фактично на чужій половині поля.

Згадуючи матч із Францією роблю висновок, що це стиль. Так, французи були такими ж непереконливими в атаці, як і південноафриканці, але клас команди Доменека (як і індивідуальностей), зрозуміло, вище класу гравців ПАР, і тому різниця на табло.

Хоча, певно, Табарес таки перестрахувався у першому турі. Визначивши таку гру його команди за стиль цілком припускаю, що якби він грав у три форварди з Францією, зараз Уруґвай уже міг би святкувати вихід з групи.

Ну і Форлан - я ще раз переконався, що нині він є одним з найкращих форвардів у світі. Йому б у пару та й Міліто...

Іспанія - Швейцарія 0:1. Поразка

2010-06-16T18:57:00.002+03:00

Швейцарці оборонялися дуже добре. Але ще гірше атакувала збірна Іспанії. Постійні верхові подачі, постійні подачі з кутових на найближчого швейцарця, ігнорування одиноких Торреса і Вільї, які примудрялися знаходити для себе позиції у штрафному майданчику, на користь індивідуальних дій - ось те, що я побачив у грі іспанської команди.

А Іспанія в обороні - відома річ. Що й було доведено. Та й зрозуміло - команді, яка так (як іспанці за звичай) атакує, не обов'язково захищатися так, як швейцарці.

А тут... чи не пішло, абощо. Для мене залишилося загадкою, чому Дель Боске вийшов з двома опорниками і з одним Вільєю. Адже це я дивився другий тайм і зрозумів це, власне, тільки у другому таймі. Але ж Дель Боске дивився цей поєдинок від самого початку, і щось мене бере сумнів, що в першому таймі швейцарці весело атакували і перегравали чемпіонів Європи в середині поля - можна було б внести корективи раніше.

Чілі та Швейцарія лідирують у групі. А Іспанія дуже ризикує вийти з другого місця відомо на кого уже в одній восьмій...

Бразилія - КНДР 2:1. Товариші

2010-06-15T23:41:00.003+03:00

Було дуже приємно дивитися цей матч. Футболісти виявляли повагу, ввічливість та чемність стосовно одне одного. Побільше би таких матчів - гляди, менше було б усіляких симуляцій та суперечок на полі. Взагалі, варто би цей матч демонструвати у рамках семінарів для футболістів в номінації Respect.

Власне, це корейці продемонстрували дисципліну, повагу до суперників, до суддів, і бразильці чи то свідомо перейняли таку поведінку, таке ставлення до суперників, чи то підсвідомо відповідали чемністю на чемність.

Дуже сподобалася диисципліна на полі у цьому матчі. Єдина жовта картка наприкінці гри, мінімум фолів, багато футболу.

Можливо, футболу не першокласного. Але команди грали. Грали від суперника - і Дунґа, і його корейський візаві. Корейці за першої ліпшої нагоди намагалися іти в атаку, провели кілька швидкісних випадів, в обороні всією командою стіною не лягали. Використали свій чи не єдиний шанс, плюс, якби трохи більше футбольної освіти, можливо, змогли би вирвати нічию.

Непросто буде івуарійцям. Але найцікавіше, особисто для мене, буде подивитися, як з такою атакою ввічливісті, гідності і поваги впорається відомий симулянт Кріштіану Роналду...

Кот д'Івуар - Португалія 0:0. Нудьга

2010-06-15T18:54:00.002+03:00

Ніхто не хотів вигравати. Особливо про це свідчить кутовий на останніх секундах матчу, який заробили івуарійці, але вирішили не подавати, а коротко розіграти. Судді набридло судити такий нудний матч і він дав фінальний свисток.

Складно сказати, як ці дві команди вирішуватимуть між собою заочно, хто має виходити до наступного раунду. Адже, як на мене, вирішальним у цій боротьбі мав би бути саме цей матч. Те, що мені не пощастило побачити у другому таймі, переконує мене в тому, що я нічого не втратив, пропустивши тайм перший.

Не можуть так грати на мундіалі команди, які мають амбіції виходити з групи. Та й узагалі, з тих, хто вже зіграв на ЧС, таких можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Враховуючи те, з якою грою бразильці виходили на чемпіонат, у цій групі, скоріше, на вболівальників чекає не напружена боротьба, а феєрична нудьга у боротьбі за вихід з групи...

Розписався

2010-06-14T23:32:00.002+03:00

Нарешті звів часовий проміжок між моментом закінчення футболу та моментом лягання спати до мінімуму. Хоча під такий футбол можна засинати значно раніше.

Є КПК - є нагода писати пости з цікавих ситуацій. А клава без suggestions працює трохи швидше. Хоча оригінальна, рідна клава все-таки зручніша...

Італія - Парагвай 1:1. Ювентус

2010-06-14T23:21:00.002+03:00

Не полишала думка про Ювентус уже-минулого сезону. Особливо, поки італійці програвали.

Зіграли на рівні. На рівні таких самих номінальних фаворитів аргентинців, французів, англійців.

Парагвай, звісно, має вийти до наступного раунду, але поки що я бачу слабкість обох номінальних фаворитів групи. Навряд чи хтось із них далеко зайде. Хоча те, що їм обом треба дуже постаратися, аби не вийти з групи - факт. Довелося мені свого часу побачити Нову Зеландію...

Говорити, в принципі, немає про що. Італія більше атакувала, Парагвай більше захищався, Пепе був найкращим, але обоє суперників не продемонстрували компетентної гри.

Нічия - логічний підсумок. Щось їх багатенько...

Японія - Камерун 1:0. Цікаво

2010-06-14T19:01:00.002+03:00

Ще один цікавий результат. Чимось нагадує ситуацію з сербами. Хоча фаворитами себе у поєдинку з ґанцями вважали, напевно, лише самі серби.

Коментатор (не згадаю, хто) сказав, що серби переоцінили свої сили. Так само можна сказати і про камерунців. Але тут їх вважали фаворитами, я впевнений, чимало фахівців. Бодай за інерцією. Але з того, що я побачив у виконанні японців, роблю висновок, що Камерун міг вважатися фаворитом лише з причини повної загадковості японскьої команди.

Швидкість, азарт - я, здається, вже згадував про ці риси стосовно збірної Республіки Корея. Дійсно, дві команди здалися меня схожими одна на одну. Певно, не дарма говорять про деякі споріднені характеристики у грі команд з географічно близько розташованих країв.

Японці справили хороше враження, більше того, вони здобули надзвичайно важливі три очки. Їм ще грати з європейцями, і може статися, шо ці перші три очки стануть взагалі їх останніми на цьому ЧС. Але те, що команда з Країни сонця, що сходить, буде не просто сидіти в обороні і відбувати номер у матчах з Нінерландами та Данією, а боротиметься за власне місце у плейоф - сто відсотків. І бідним буде той, хто переоцінить власні сили у поєдинках з ними...

Нідерланди - Данія 2:0. Результат

2010-06-14T18:54:00.002+03:00

Можу коментувати лише результат, хоча за ті уривки, що я бачив, справили непогане враження обидві команди. Тому можу пошкодувати, що не мав змоги переглянути цю гру.

Результат прогнозований. Результат, який довів розстановку сил. Найцікавіше очікується в цій групі далі - жодного "прохідного" матчу бути не має. Тим більше, що данці напевне не збиралися повертатися додому уже після групового турніру - група доволі рівна, і, певно, кожна з команд має шанси на вихід з групи. Так, голландці є голландці, вони вийдуть точно. Хто буде третім?...

Німеччина - Австралія 4:0. Вразили

2010-06-13T23:20:00.003+03:00

Вразили обидві команди: приємно і неприємно - вгадайте хто як.

Перший матч, де лідер довів свій статус. Ні Франція, ні Аргентина, ні Англія не зіграли так, як зіграла сьогодні Німеччина. Так, були більш серйозні суперники, але було б бажання.

Німці його мали. Німці чудово розуміли, що гарний старт - півсправи.

Красивий, швидкий, легкий футбол. Просто таки не німці. Але подивимося, чи буде ця легкість присутньою в матчах із більш сильними за Австралію збірними Сербії та Ґани. Нібито виглядає так, що з сербами проблем не має бути. І якщо пробувати прогнозувати результати групи зараз, то Ґана та Німеччина в останньому турі вирішують перше місце, перед тим перегравши сербів та австралійців.

Жодних питань команда Йоґі не залишила на футбольному полі: усі зібрала і дала на них відповіді. І тепер нехай ключі до німецької збірної підбирають наступні суперники. Чи вийде?

Сербія - Ґана 0:1. По заслузі

2010-06-13T22:20:00.002+03:00

Серби програли дуже гідній команді. Але програли не те щоб бездарно, але так грати на чемпіонаті світу не належить.

Чесно кажучи, під час матчу не полишали спогади про фіаско сербів у Німеччині чотрири роки тому. Так, там була дійсно що група смерті, де балканці не те щоб не вижили, а були закопані живцем.

Тут навряд чи закопають, але на черзі німці. І чи зроблять "мои братья" (с) Кінчев висновки з індивідуальних дурощів під час першого матчу - подивимось. Та, навіть, якщо зроблять, то чи не пізно буде?

Ґанці постали дуже організованою командою. Втім, це не дивує, згадуючи Кубок Африки, де вони справили дуже хороше враження, програвши лише Єгипту. У команди є повне розуміння того, як треба грати у футбол проти конкретного суперника. Більше атак, більше гостроти, більше переміщень - поки що це найзмістовніший матч на ЧС за неповних три ігрових дні.

Ґанці сподобалися. Перший крок до плейоф вони зробили. Все що треба - не зупинитися на досягнутому, адже, зрештою, ще мало чого й досягнуто...

Алжир - Словенія 0:1. Добрий сон

2010-06-13T16:25:00.002+03:00

Чи то післяобідній час дається взнаки, чи то дійсно такі нудні матчі, але, як видно з заголовка, я знову проспав.

Проспав не весь матч, але поки що можу констатувати, що ті учасники ЧС, що вже вступили в боротьбу, особисто мене розчаровують. І можливо, що я небагато втрачу з того, що пропущу кілька поєдинків по роботі.

І так, я не здивований вилученню алжирця...

Англія - США 1:1. Гідний матч

2010-06-12T23:24:00.003+03:00

Але все одно хочеться більшого. І ти знаєш, що більше далі буде. Але поза тим хочеться уже зараз.

Фаворит зіграв гірше, ніж може, не-фаворит - краще, ніж очікувалося. Напевно, це перший із п'ятірки матчів, що вже вілбулися, до гри учасників якого пасують такі характеристики. Адже ні Уруґвай, ні Нігерія не зіграли краще, ніж очікувалося.

Щойно побачив, що у воротах англійців Ґрін - запротестував. Чому не Джеймс? Я був певний того, що першим номером має бути Джеймс, із його-то досвідом. Джеймс, який провів просто таки блискучий сезон. Хтозна чим послуговувався Капелло, коли ставив Ґріна...

Але в одному я впевнений точно: навіть якби Роберт не припустився у тому епізоді помилки, американці все одно б забили. Бо вони охочі грати у футбол, вони завжди грають на атаку і люблять забивати голи. Про це свідчить бодай той факт, що вони завдали щонайменше 12 ударів по воротах Ґріна. Нехай більшість із них неточні та з-за меж штрафного, проте все ж таки один такий точний призвів до взяття воріт.

Ще не зрозумів, чому Капелло зняв Кінґа. Особисто я не помітив якихось серйозних огріхів у його діях. Тож, можливо, травма, а, може, у Капелло не прості окуляри.

Хто там ще у групі? Словенія та Алжир...

Аргентина - Нігерія 1:0

2010-06-12T18:53:00.004+03:00

На початку матчу альбіселестес показали свій потенціал: стартовий відрізок завершився логічним голом Хайнце, і виглядало на те, що нігерія ось-ось попливе. Але часто буває так, що одна з команд на старті матчу демонструє, сказати б, м'язи, не втілює стартову перевагу у голи і, зрештою, не досягає бажаного результату.

Аргентинцям у цьому сенсі пощастило, і вони отримали змогу грати від рахунку. Але чи на це розраховують уболівальники в Аргентині?

Так, атаки несли загрозу, так, Ромеро фактично байдикував - за весь матч африканці так і не влучили у ворота, та й флангових подач, які б доходили до рук Ромеро, не було.

Хоча наприкінці гри суперорли все-таки спробували врятувати результат - в останні хвилин 15 контролювали м'яч, навіть декілька потенційно небезпечних нагод мали. Але який може бути результат, якщо м'яч не летить у ворота? У цьому сенсі дуже великий контраст між навантаженням на воротарів: Еньяма працював у поті чола.

Загалом, команда Марадони постала такою, якою були команди його попередників на двох попередніх чемпіонатах світу: ніби і фаворит, ніби і грають добре, але у тому-то й справа, що можуть іще ліпше, причому набагато. Немає стрижня. Немає харизми.

І я тут розумію, чому призначили Марадону - сподівалися на його харизму, як у нас сподівалися на харизму Блохіна. І можемо себе потішити, що ставка на Блохіна спрацювала.

Втім, завершу цей пост так само, як і попередні: ще все може бути. І аргентинці можуть прокинутися, і на французів спуститься натхнення - хтозна.

Республіка Корея - Греція 2:0. Підсумок

2010-06-12T17:47:00.004+03:00

Головний підсумок - надолужив добрий тайм сну. Достатньо одноманітний, монотонний футбол я встиг побачити.

Греки мають добряче виставитися Михайличенкові та його команді за те, що поїхали на мундіаль. Адже складається враження, що вони туди дійсно що потрапили - випадково. Поки що за три матчі вони справляють враження аутсайдера. Причому аутсайдера без будь-якого малюнку гри. Без потенціалу. Навіть без бажання грати - навіть, не граючи здобуваючи Кубок Європи, вони демонстрували те бажання. Повна апатія зараз. Повна імпотенція.

Корейці сподобались. Втім, на тлі греків, думаю, чимало команд би сподобалися. Грають азартно, з інтересом, хлопцям цікаво грати, вони хочуть показати свою майстерність люду.

Греки не хочуть.

Корейці вирішуватимуть друге місце з Нігерією. Втім, знову таки, зачекаємо...

Не поставил украинскую клаву

2010-06-12T00:21:00.002+03:00

А надо.

Снова ложусь после полуночи. Давно так поздно не ложился. А завтра подъём ни свет ни заря.

Надо себя дисциплинировать. Надеюсь на героя. Вот только не рассчитываю - рассчитывать надо только на себя. Во всяком деле.

Уруґвай - Франція 0:0. Враження

2010-06-11T23:22:00.002+03:00

Враження від матчу загалом позитивні, але жодна з команд не виглядає такою, що здатна вирішувати серйозні завдання на цьому турнірі.

Безумовно, рівень гри обох колективів був набагато вищим за те, що продемонстрували команди господарів та Мексики у матчі відкриття. В першу чергу відзначаю те, що у першому матчі мундіалю суперники грали з певною амплітудою, нестабільно. Тут же був, дійсно, певний рівень, якого команди трималися від стартового до фінального свистка.

Також тактично геть інша планета. Уруґвайці та французи блискуче закривали одне одного в центрі поля - в зоні опорних хавбеків, залишаючи, по суті, для розвитку атак лише фланги. Кілька разів пробували застосовувати дальні удари, що, згадуючі дуже негативні коментарі обох голкіперів про ігровий м'яч, було цілком логічним.

Після сьогоднішного дня ясно, що фаворити групи грали саме в другому матчі. Виглядає на те, що Мексиці та ПАР нічого не світить. Але давайте дочекаємося другого туру - цілком можливо, після нього враження зміниться...

ПАР - Мексика 1:1. Match Review

2010-06-11T19:14:00.003+03:00

Придавлений до канапи котом вирішив викласти враження.

Хтозна чому, але команди не показали яскравого футболу. Багатьох людей цитували, мовляв, матчі відкриття завжди нудні. Не можу сказати, що сабжевий матч був нудним, але є поєдинки і цікавіші. В тому, що такі є в доробку мексиканців, я не сумніваюся. А от щодо ПАР, пригадуючи їх сіру гру на Кубку конфедерацій, можу сказати, що господарі чемпіонату зіграли сильно. Можливо, навіть, несподівано сильно. Принаймні, як на мене - точно.

У Мексики не було швидкості. Причому, швидкості думки. Франко мав пару моментів у першому таймі, але в них діяв якось не по-форвардівськи, а загалом був інертним та малопомінтим. Вела взагалі мовби на поле і не виходив, хоча один дивовижний пас віддав (агов, Ґілле!). Найбільш активним в атаці був Дос Сантос. І складалося враження, що окрім цієї трійці атаки в Мексики у першому таймі ніхто й не будував.

ПАР у першому таймі діяли, як з'ясувалося в підсумку, так, як мексиканці - більшу частину другого. Дуже багато обрізок в центрі поля, причому не простих, а таких, які залишали двох-трьох гравців уже-атакуючої команди проти трьох-чотирьох захисників. І якщо Мексика свої потенційні нагоди не реалізувала, то Чабалала розкішним ударом завершив блискавичну контратаку ПАР.

Справи почали ладитися у Мексиканців лише після виходу наддосвідченого, легендарного Куатемока Бланко, який змінив Велу. Так, увійшов у гру Куатемок не миттєво, але зовсім скоро почав відпрацьовувати довіру тренера: від нього пішли гострі передачі, він додав своїй команді швидкості. Швидкості розуму. Побільше б таких Куатемоків - ну аби ще одного - гляди, не відбулися би південноафриканці нічиєю...

Sudden

2010-05-03T22:43:00.003+03:00

Всё сошлось. Давно в голове крутилась мысль чего-то написать, но вдохновение пришло только сейчас. Точнее, лень отступила. Да и так, чтобы не заснуть в столь поздний час.

Как ни странно (хотя разве в моём случае это может быть странным?), окончательно убедить меня взяться за виртуальное перо побудила музыка. Музыка, доносящаяся из окна.

Где-то во дворе молодежная компания слушает музыку. Причем, как ни странно, не "шансон", не попсу или рэп, а что-то качественно роковое. В какой-то момент даже показалось, что Дип Пёпл или около того. Действительно, приятно даже стало.

Погода, кстати, уже летняя, и позволяет просиживать штаны на лавочке допоздна.

Эх, хочется вернуться лет на пятнадцать назад и что-то поменять в жизни. Хотя, когда находят такие мысли, невольно начинаешь гнать их от себя прочь, ибо прекрасно понимаешь, что жить прошлым - значит не жить. Разве что можно погрузиться в те самые пятнадцать лет назад. Но как? Позвонить одноклассникам? Возможно. Но у нас не было такой привычки. Точнее, у меня.

Кстати, вот как влияет география. Жил бы я возле школы, в которой учился, - было бы много одноклассников рядом. Проводил бы с ними больше своободного времени. Проще было бы сейчас, во взрослой жизни, с ними общаться и встречаться - никаких тебе церемоний и всего такого.

А сейчас даже с братом так не пообщаешься, как те же пятнадцать лет назад... ой, ну это я загнул, конечно, ведь пятнадцать лет назад я пиво еще не пил :)

В общем, надо что-то менять.

И вот опять он - когнитивный диссонанс. Говорю, мол, надо что-то делать, что-то менять... но как обычно ничего не делаю, ничего не меняю. Хотя, с другой стороны, а что изменить в 22:52, на ночь-то глядя?

Да, можно запланировать что-то изменить на завтра. Но это опять-таки к теме когнитивного диссонанса. Ведь девяность пять процентов населения, согласно исследованиям британских ученых, запланированные на завтра изменения в своей жизни так и не осуществляют. Шутка. Хотя, кто знает.

За последнюю неделю кое-что изменил-таки в жизни. Во-первых, резко разделся. Нет-нет, никакого нудизма. Просто резко потеплело, и если, скажем, в пятницу ходил еще в свитерке и курточке, то в воскресенье уже только в полке. Ну это тоже шутка, пришедшаяся к потеплению.

Я о том, что наконец сделал из когда-то давно найденного трехцветного резинового пояска напульсники. Хотя, честно говоря, пока не могу к ним толком привыкнуть. Но, тем не менее, всякий раз, когда вижу свои руки в них (а сделал на обе) почему-то хочется заняться спортом. Вот не знаю, почему. Тем более не знаю, займусь ли. Хотя бы зарядкой с утра.

А тем временем за окном продолжает звучать очень качественный рок.

Так вот. Я не знаю, когда по науке это должно происходить, но есть у меня такое, что я уже очень давно не хочу взрослеть. Наверняка каждый ребенок/подросток это проходит рано или поздно. В силу моего воспитания, наверное, все-таки это происходит поздно, возможно, даже слишком. Возможно, действительно из-за недостатка неформального (внешкольного и вневузовского - хотя о последнем можно спорить) общения со сверстниками.

Причем осознание этого нехотения пришло, почему-то, только сейчас, в, страшно подумать, без малого двадцать шесть лет.

Может быть, для того, чтобы от этого вылечиться, все-таки наконец стоит съехать от родителей? Думывал я о таком. Но готов ли я? Вот, как мне кажется, традиционный вопрос юноши, которого посещают подобные мысли.

Все-таки я склонен считать себя человеком ответственным, при чем не только за себя или перед собой. Вот взял бы я сейчас геца и поехал кататься в ночь. Но останавливает то, что живу с людьми, которым я небезразличен и которые будут за меня волноваться.

Вот они, размышления и треволнения молодой души.

А тем временем сия молодая душа стала замечать седые волоски в шевелюре. Может быть это еще один намек на то, что пора что-то менять в жизни? А то ведь можно всё сидеть, ждать чего-то, но так и не дождаться, а самое интересное, что можно и не узнать, чего не дождаться.

Короче (огого, короче - хорошо, если это короче влезет в полдюжины экранов монитора), сие изливание души, возможно, все-таки послужит мне сигналом к действию. Но я даже вот не знаю, к какому.

Еще одно, что тревожит - это деньги. Деньги - это, как я давно сделал для себя вывод, вселенское зло. Ибо, чтобы жить в этом мире, деньги необходимы. И тем самым они порабощают, ведь чтобы были деньги, без которых никуда не деться, приходится работать.

Возможно, коммунистическая утопия пришлась бы мне по душе. Но где ж её возьмешь? Её даже коммунистические правители не смогли реализовать - так утопией и осталась.

Честно говоря, я бы предпочел иметь богатого дядюшку, который бы обеспечивал меня средствами - было бы интересно, что бы у меня из этого получилось - из отсутствия необходимости зарабатывать деньги.

Иногда задумываюсь, что и не в деньгах счастье - была бы комфортная работа и хватало бы зарабатываемых на ней денег. В последнее время работа перестала быть комфортной. Думал, почувствую себя свободным после уплаты кредита - ан нет, ЧП оформил, теперь неуютно. Думаю отработать этот год, скопить денег и устроить себе свободное плавание.

А, глядишь, что-то в течение этого года и смогу изменить. В себе. Ибо менять надо не вокруг себя, ждать перемен надо не вокруг себя, а в себе самом. Просто надо однажды проснуться и сделать.

Интересно, почему девяносто пять процентов населения склонны задумывать перемены именно с завтрашнего утра?...

Знайдене втрачене. Частина один

2010-04-05T16:34:00.003+03:00

Джулай:
- Арбітр, чиє ім'я відображає всю глибину його внутрішнього світу (Артуро Дауден Ібаньєс).
- У Вердера і гра Класніч, і результат.

Лёша:
- "Какую команду дает Стив Смугер, когда ему надоедает происходящее на ринге?" - "Don't punch, don't punch!"
- "Как в профессиональном боксе называется комментатор?" - "Владимир Гендлин."
- "А как в профессиональном боксе называется тот, кто ему мешает?" - "Юрий Нестеренко."

Lingvo:
- 3) ( the Queen ) правящая королева; Елизавета II полный титул королевы Елизаветы II [Elizabeth II], принятый в мае 1953: Her Most Excellent Majesty Elizabeth the Second, by the Grace of God, of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland and of Her other Realms and Territories Queen, Head of the Commonwealth, Defender of the Faith Её превосходнейшее величество Елизавета Вторая, божией милостью королева Соединённого Королевства Великобритании и Северной Ирландии и её других владений и территорий, глава Содружества, защитница веры

Ланевський:
- Ушкодив гомілковий суглоб.

Red Bull про Spa:
Якщо з паддока не видно дерев, то йде дощ. Якщо дерева видно, то дощ піде за півгодини.

Harry Potter:
- Wassamatter?
- Whozair?
- Wuzzgoinon?

Не говорити, а робити; не знати, а вміти!

Як не називай арбітра - Стів Беннет, Дауден Ібаньєс, - все одно він здатний ...

(Суддя) - водій міні-вену, те, що в Англії називають селф-емплой.

Опечатка в ООА лабе: 1.1 Пердусловия

Yesterday is history.
Tomorrow a mystery.
Today is a gift.
That's why it's called the present!

Пыль

2010-03-12T23:31:00.004+02:00

Слушая иные произведения искусства... даже боюсь их называть песнями... понимаешь... точнее, начинаешь осознавать различие между мухами и котлетами. Есть искусство - а есть пыль и болотная тина. Нет ни печали, ни зла, ни гордости, ни обиды. Есть только северный ветер, и он разбудит меня.

Искусство - это то, от чего тебе хочется лезть на стенку, кричать, орать, брыкаться, вырываться из кожи вон, лететь за тридевять земель, минуя звезды, галактики, вселенные... Но лишь бы улететь отсюда прочь. Прочь от материального. Прочь от пыли. Прочь.

В пору всяких политических и экономических передряг ты понимаешь, что всё это - пыль. Есть ты. Есть мир вокруг тебя. Мир - это то, в чем живешь именно ты. Мир относителен. Это то, чем и кем ты окружил себя. То, что ты вложил в свое сердце. Мир - это всего лишь то, что имеет к тебе отношение и лежит в твоем сердце. Твой мир. Иного нет.

Мир - это всё, что тебе дорого. Всё, что тебе любимо. Всё, что тебе приятно видеть, слышать, знать. Всё остальное - пыль и болотная тина.

Нет ничего важнее этого мира. Нет ничего лучше, дороже. Есть только северный ветер. И он разбудит тебя. Там, где взойдет звезда Аделаида.

Черт побери, вот чье творчество надобно изучать в школах. Не игнорируя иного. Ибо без иного не было бы и этого.

Сбивчиво. Отрывисто. Порывисто. Но это - мир.

В голове кто-то кричит. Хочется улететь далеко домой. Где дом? Вот он - материальный. Мой дом, реальный, осязаемый. Но где твой духовный дом? Где? Никто не знает. И мы узники материального. Вот чего-то к Богу я всё это свел. Де Он лишь освободит от материальных мыслей. Не знаю. Бог, не Бог...

Вообще вот сидишь себе, слушаешь отцов типа БГ и сына его Васильева... И таки хочется тихо сгореть в жарком пламени неразведенных костров, в открытую книгу спрятаться между строк...

Ловлю себя на мысли, что мир уже описан кем-то. Чуть ли не к любой ситуации можно найти какую-нибудь цитату.

Поток сознания. Мир. Пыль.

Есть вещи и люди, которые стоят внимания, а есть те, которые не стоят. Вот и вся мораль поста сего.

Хочется новых прелюдий, хочется новых симфоний

2010-02-03T13:57:00.002+02:00

Прочитал занятную статью Музыка: личное о современном. Решил ознакомиться с творчеством представленных артистов (от англ. artist, что употребляется в англоязычной среде для обозначения музыкальных исполнителей в общем и целом). Остановлюсь лишь на тех, кто по итогам статьи действительно меня заинтересовал.

All Rivers Heart (myspace) действительно заинтересовал с первой же песни Пульсація рік. Единственное, что обидно, что в данной записи с трудом слышен вокал. Но в целом песня понравилась. И вот почему.

Уж очень музыка мне напомнила Сплин его золотых времен. Те же слегка повышенные гитарные тона, флейта, которую, к слову, я обожаю в сочетании с гитарной музыкой, ну и вообще по стилистике весьма похоже. Чтобы в этом убедиться, стоит, пожалуй, послушать сплиновскую Акустику (далеко не всё, конечно, в тему данной статьи попадёт), а также просто песню Черный цвет солнца (к сожалению, ссылки на видео не нашел) или Скоро будет солнечно (к счастью, видео можно не смотреть).

Так вот я о чем. Уж очень (в пору копирайт ставить) нравится мне такое сочетание, которое предлагает слушателю Серце всіх рік. В описании себя у них указано, что они играют три разных фолк-направления. Пока что слышал, с позволения сказать, украинско-европейское направление. Однозначно музыка стоит внимания. Но хотелось бы услышать поболе качественных записей. На майспейсе, увы, качество записи кустарно-концертное (so far, though). А сайт их ныне лежит. Вконтакте меня нет и не будет. Однако, если всерьез заинтересуюсь их творчеством, уверен, обязательно найду то, что требуется.

После столь яркого впечатления от Серця всіх рік группа Немного нервно... вот так и липнет к языку "немного нервно курит в сторонке", но сказать я так не могу. Хотя и не могу сказать, что они мне понравились. Увы, как на мой вкус, впечатление портит как раз то, чему... точнее, та, кому этого делать ни в коем случае нельзя - автор и исполнительница песен, вокалистка и ритм-гитаристка Екатерина Гопенко. Причем именно вокалом. Всё ж таки, опять же, на мой вкус им бы подошел вокал несколько сильнее и ровнее и без "акцента", если так можно выразиться - я об интонациях и произношении отдельных букв. Возможно, если поработать над вокалом, дело это можно поправить.

Музыка интересная, мне по душе. Но, повторюсь, есть над чем работать. Возможно, стоит рассмотреть вариант приглашения "стороннего(-юю)" вокалиста(-ку).

Что касается остальных, то Йовин, Белая гвардия и Сон лемура отпали практически моментально. Всё-таки это не совсем моё.

Да, еще о Спиричуалах забыл сказать пару слов. Безусловно, музыка заслуживает внимания. Но, как по мне, такую музыку стоит слушать либо под портер (как портер), либо под виски (с колой), дабы пуститься в пляс. Ибо просто сидеть и слушать как-то не совсем получится у меня, я думаю. Ну а поскольку я не пью, то отложу-ка я их до каких-то специфический оказий.

Напоследок - всем хорошей музыки!

Push the Tempo

2010-01-18T14:01:00.003+02:00

Маю то Tempo віднайти. Бо є робота, щоб її робити. Знову муки. Знову проект, який я ненавиджу, але що поробиш? Треба робити - буду робити. Як би я від того не страждав морально, але головне, аби не постраждав матеріально.

Треба шукати мотивацію. Учора прочитав статійку у Телескопі про "початок нового життя". Пізнавально. Треба ставити чіткі і здійсненні цілі, також вигадуючи собі певні заохочення за їх виконання.

З кінця грудня намагаюся лягати спати раніше, ніж звик. Інколи виходило. Але от біда - прокидався раніше, ніж звично! Мене це не може влаштовувати, бо ідея була - спати більше, а виходило все не так. Але от вихідні позаду, робочі будні їх змінили, і тут уже певна дисципліна може бути.

Раніше я вважав, що мені для повного щастя потрібно спати 9-10 годин на добу. Але от біда - прокидатися на роботу треба десь о сьомій сорок. Відповідно, аби спати бодай 9 годин, треба лягати спати десь о пів на одинадцяту. Для мене це певний стрес. Можливо (та й напевне) не стільки для організму, що звик лягати значно пізніше (гадаю, мої біоритми для сну десь із пів на одинадцяту/пів на першу до пів на десяту ранку), а для голови, яка, власне, звикла до пізнього сну з причин футболів та інших змагань по телевізору.

Став поступово намагатися лягати раніше - бодай, не так, щоб щодня о пів на одинадцяту, але об одинадцятій уже частенько дуже близький до ліжка, і принаймні в ті дні, коли нема пізніх футболів, намагатимуся відтягнути час лягання спати ближче до 22:30. Думаю, що записування часу, коли лягаю та просинаюся, яке практикую з кінця минулого року, може мені допомогти таким чином дисциплінуватися.

Ще одне, що може раніше зморити - прогулянки, які теж є в плані. Але є лінощі - ну це для мене традицийне і я з того не переживаю, бо знаю, що боротися з ними немає сенсу. А тут іще й погода не підходяща. Втім, того тижня був близький до тої прогулянки, бо прийшов з роботи, поїв і все - робити нічого. Було десь півтори години, але ні гуляти не пішов, ні гітари до рук не взяв.

А тут іще ж гітара. Хочеться навчитися. Але наявна гітара тому не сприяє жодним чином. Свєта свою гітару давати не хоче, а на нову гроші мають бути нескоро (кредит і таке інше). Тому і брати її (гітару) до рук не надто хочеться. Однак, знову ж таки, бренчати медіатором я здатен, а от перебирати лівою рукою акорди пальці не вміють. А це найважливіше, то ж і тут лінощі в дії - візьми собі гітару, не грай, а лише акорди тренуй брати. Та ж я такої неповноцінної роботи з інструментом і сахаюся...

Лінощі, цур їм та пек!

Огни фонарей лижут стёкла витрин

2009-12-31T00:19:00.003+02:00

Странный день. Хотя бы тем, что едва ли не впервые решил здесь его, прошедший, вспомнить. Ибо есть чё.

Странный день. День мелких происшествий, если так можно сказать. Словно в самом конце года природа вещей решила успеть внести разнообразия в дела житейские.

Мама поскользнулась и упала. Мама прищимила палец дверью. У меня подспустило колесо. Поломалась розетка. Папа, уходя, не погасил свет. Папа, ложась спать, не погасил елку. В офис привезли кресла (неудобные, но мне пока не досталось). В офисе поцепили жалюзи. Не работал банкомат. Смеситель потек еще более, был замотан изолентой.

Всё? Как по мне много. Как для дня, который, в общем-то, по сути своей полудень. Полурабочий. Последний перед Новым годом. Завтра выходной. И послезавтра. И так следующую неделю. Живём, поди.

Завтра хлопоты. Снять денежку. Подкачать колесо. Может, съездить на шиномонтажку. Починить розетку. Может, починить смеситель. Убрать в квартире. Приготовить яства...

Чёрт побери, мой сегодняшний слог напоминает мне лирику Сигнала из космоса.

Градусник спросонок скоро будет сорок
Не спасла микстура, лезет словно дура, вверх температура

Бродит жар по телу, нервную систему
Крутит, так как хочет утром, днем и ночью,
Раз пришлось родиться, дайте насладиться,
Дайте надышаться, дайте людям шансы
Реализоваться, в этот мир ворваться,
В этот мир влюбиться, в этот мир врубиться, разочароваться...

Настроение ныне Алиса - ...танцевать. Меня несёт на горизонт. Эх...

И снова мимо

2009-11-18T22:53:00.004+02:00

Была такая себе сборная Греции, которая выиграла Чемпионат Европы 2004 года в Португалии. Выиграла в абсолютно отвратительном стиле. Я считаю, что так в футбол играть нельзя. Да они и не играли. Я тогда был зол на греков и обижен до глубины души. Они убили футбол. Они убили прекрасную сборную Чехии, которая приехала в Португалию фаворитом и по игре, и по составу. Они убили великолепную сборную Португалии, которая показывала тогда лучший футбол в своей истории. Убили безжалостно, убили с хладнокровностью киллера.

И вот сегодня они убили сборную Украины. Я уж думал, что те времена уже прошли, что больше таких греков мы не увидим, но Рехагель остался, Рехагель гнул свою линию, и вот спустя пять лет подросли новые греки, которые не-играют точно так же, как их предшественники, выигравшие Чемпионат Европы.

Сии воспоминания здесь к тому, что Украина была сильнейшей (номинально) из второй корзины. И попадись грекам кто угодно - результат был бы таким же. Даже ирландцы, мне кажется, эти гордые никогда не сдающиеся и играющие более чем девяносто минут, ирландцы, не смогли бы противостоять этим терминаторам.

Теперь о нас. Михайличенко - бездарь. Это было заметно абсолютно во всех матчах под его руководством. Начиная с Динамо, продолжая U-21, и заканчивая нынешней сборной. Но есть абсолютно железная вещь - результат. Как бы нам того ни хотелось, но в отборочном цикле на ЧМ-2010 сборная Украины всяза абсолютно все свои очки, за исключением сябров, которые, впрочем, с лихвой компенсировала победой над Англией.

Я всегда говорил, говорю и буду говорить: любая команда должна брать свои очки. Свои - это домашние игры, а тж. игры с соперниками ниже в турнирной таблице или классом. Увы, так было и в нашем отборе. И тысячу раз прав Михайличенко, констатируя тот факт, что по сумме двух матчей сборная Украины в отборе не уступила АБСОЛЮТНО никому. Кроме греков...

"Увы", "к сожалению" - это все потому, что у Михася есть аргумент. И у Суркиса есть аргумент. Более того, нам ведь отбор проходить не надо, зато есть все возможности для плодотворной подготовки к Евро-12. И чует мое сердце, что мы не дождемся отставки сами знаете кого.

Кто бы мог его заменить? Маркевич, Павлов, Штанге - вот мои варианты, но ни один из них не реален. Калитвинцев - рискованно, но Чемпионат Европы U-19 он выиграл. Следовательно, можно дать шанс, опять же, учитывая, что отбор нам играть не надо. И вот в таком случае я не удивлюсь еще раз. Но тут хотя бы, на мой взгляд, будет хоть какой-то просвет.

Хотя я могу и ошибаться. Ведь Калитвинцев - динамовец, а это опасно тем, что он может ставить не тех, кто лучше, а тех, кто ближе к телу.

Что касается конкретно матчей против Греции, то виноваты, естественно, сами. Причем, виноваты, в первую очередь, в том, что не забили в Греции. Оттого и предоставили эллинам шанс сыграть так, как они любят, умеют и обожают.

Все - бараны. А Суркису - позор за пустые трибуны Донбасс Арены.

Знов напад письменства

2009-11-13T22:20:00.002+02:00

Знову бозна що в голові. Точніше, нічого конкретного навіть не викристалізовується на предмет теми цього посту. Цього - адже ж його пишу.

Якийсь такий стан дивний... Стан душі, а не здоров'я - хоч і на нього можна поскаржитися. А от на душу скаржитися нема потреби. Натомість є потреба відзначити, шо саме цього моменту хочеться чогось нового. Ось тому, мабуть, слухаю зараз Сергія Бабкіна. Це музика, яку б у звичайному стані та за звичайних обставин слухати б, напевне, ніколи не став. Це геть не той Бабкін, що у П'ятниці був. Геть. Очевидно та мелодія, що відзвучала зараз, - з його отого періоду "Взблатнулось", про який я лише чув, та, знову ж таки, ніколи не виникало навіть думки йо' слухати.

Якась така музика... дивна. Схожа на щось, що я міг би слухати, живи я на Радянщині. Який чудний мікс чи то Розенбаума з Тальковим, чи то Висоцького з... ну, наприклад, Башлачовим.

Одразу в цьому сенсі пригадалася П'ятниця (опа, на російській букві ё у сімці в українській розкладці - апостроф) - я її не міг класифікувати абсолютно ніяк. І ось Бабкіна я теж не можу. Я не можу сказати, що ця його музика меня подобається. Проте я не можу сказати і протилежного.

Музика і незвичайна, і звичайна водночас. І знову ні на що не схожа. Зараз до Розенбаумівського голосу додалася пекельна суміш Бйорк-і-Йорк. І от як тут класифікуєш?

От він резонанс. Дивний стан душі. Дивна музика Бабкіна. Вони знайшли одне одного і увійшли в резонанс. Причому емоцій немає - я просто слухаю і не можу сказати, чи подобається, чи ні... Чи то пак емоції таки є - такі самі дивні, як і...

Якщо комусь цікаво послухати Бабкіна - на майспейс: http://www.myspace.com/sergeybabkin

Марк спалює мости?

2009-10-17T23:59:00.003+03:00

Марк Вебер говорить, що не допомагатиме Феттелю у його боротьбі за титул. Категорично і трохи образливо для партнера по команді.

Торік у Ферарі була схожа ситуація: Масса боровся до останнього, маючи, втім, не найкращі шанси на титул, Ряйконен до певного часу теж брав участь у перегонах. Гонщиків у команді на першого-другого не ділили, тож під кінець чемпіонату, коли стало зрозуміло, що один з них втратив шанси на титул, він і став допомагати напарникові.

Сьогодні ж Феттель у ролі торішнього Масси, а Вебер - у ролі торішнього Кімі. І Вебер не збирається допомагати напарнику. Здавалося б, чому ні? Тобі вже нічого не потрібно, тож зіграй на команду.

Близько цього вікенду стали з'являтися коментарі щодо майбутнього Кімі Ряйконена. Люди говорили, зокрема і Міка Сало, що Кімі опиниться в Ред Бул. І тут раптом сам Вебер каже, мовляв, у Ред Бул Кімі було б комфортно. Після цього він говорить про... ну ви зрозуміли.

А чи не почав він спалювати мости? А чи не знає Вебер вже зараз про те, що наступного року його в кокпіті Ред Булу замінить Кімі Ряйконен?

Фантазії, так. Але це зараз фантазії. Вони фантазіями можуть і залишитися, але якщо така заміна відбудеться, то можна буде в Марка запитати, а чи не знав він ще перед Інтерлаґосом про те, що покине Ред Бул на користь фінна?

Двадцать первый век (повторяюсь)

2009-09-28T22:04:00.001+03:00

Эпистолярный жанр - это вам не хаха. Вот всё слушаю, смотрю, читаю... хотя нет, не читал давно, тем более на русском. А сейчас даже как-то и не читается. Работать надо и после работы, да и так после работы неохота глаза напрягать. Да и не уверен я, что эпистолярным можно назвать жанр типа "запись в блоге". Да и в блог ли я пишу эти строки? (Охо-хо, поток графоманства с пафосными нотками.)

Наверное, впервые в моей жизни мне хочется учиться. Причем не игре на гитаре, а пойти в вуз, например. Ещё раз. Физику там поучить. Или вот в школу - русскую (о Боже) литературу читать и обсуждать на уроках литературы.

Мда, жаль, что в моем детстве не было сериала "Папины дочки". Порыв к физике и литературе им навеян. Хотя пару четверостиший (одно из них более частушка, чем стихотворение) я таки выдумал. Одно из них даже записал. В блог.

Да-а, вот раньше всякие Чернышевские и Островские, Коцюбинские и Франко переписывались друг с другом и с кем ни попадя, а теперь молодёжь переписывается... с блогами.

Может, всё-таки, как-то поинтереснее раньше люди жили, а?... Написал письмо, отнёс на почту. Через месяц ответ: "Дорогой мой и любимый друг, получил Ваше письмо. Освещённую в нём тему нашёл весьма интересной. [skip] Искренне Ваш, Пётр Валерианович." Так и представляю: камин, кресло-качалка, плед, монокль, горничная с горячим шоколадом, и шуршащее по бумаге перо. Вечер. Поздний. Полдевятого.

А сейчас? Написал письмо. Отправил. Если в течение дня не получил ответ, уже нервничаешь: чего так долго не отвечает, али стряслось что? Завтра проверяешь почту: "Привет. Ничотак, жжот в общем. [skip] SY WBR, p.valerianovich." И время отправки что-то вроде 04:29. Так и представляю: тепловентилятор, кресло типа "Новый стиль" в периоде полураспада, залапанные очки и кружка с кофе, стоящая на грязнющей болванке. В половине-то пятого!

Но самое интересное, что ни первое, ни второе мне не свойственно. Первое в силу двадцать первого века на дворе. Второе - в силу воспитания и присутствия здравого смысла в голове. Откуда у меня такие познания? В первом случае сказали бы: литература. Во втором - двадцать первый век...

Чи треба нам до Африки лізти?

2009-09-10T11:14:00.004+03:00

Учора грала збірна України. Знову повний морок, звідки не знати, як вийти. Не показали нічого. Пригадую попередні матчі нашої команди у цьому відборі - абсолютно нічого не змінилося. Стабільність? Бугага. Навіщо мені така стабільність? У Андорри теж стабільність. Своя. Стабільна стабільність. Ось гола казахам забили. Свято тепер. Було б і у нас, якби сябрам поклали бодай один. Але цього разу суддя додав лише дві хвилини, а Тимощук не пішов влучати у руку суперника в штрафному.

З білорусами у Львові грали десь так само. З хорватами у Харкові взагалі й не думали атакувати. З казахами вдома пощастило. З андоррцями з гри не забили бодай гола. У Хорватії захищалися. Як і в Англії. Проте не дуже якісно.

Поки що найкращий гравець відбору - П'ятов. Попри помилки на Вемблі. Якби не він (...хтозна, може Богуш був би найкращим?), боролися б із сябрами за третє місце.

Про Михайличенка й говорити нема чого. Не тренер. Що то був за склад на білорусів? Хотів флангами взяти? А на кого вішати? А чому через фланги не грали? Адже, коли немає плеймейкера, натомість зазвичай є крайки. Номінально були - Гусєв і Ярмоленко, фізично присутні. Ярмоленко загубився, хоча видно, що перспектива є. Та й два небезпечних і цікавих удари завдав. Але окрім цих моментів я його взагалі не бачив на полі. Гусєва й поготів.

А Мілевський? Ну добре, визнаю, і я би вчора таку пару вперед поставив. Але зняв би Мілю по перерві, максимум - після першого нереалізованого моменту. Адже забивати голи треба, а не демонструвати білорусам Мілевського.

Ось вони, ці три заміни: Ярмоленко, Гусєв, Мілевський. Ну хоч Гусєва зняв. А було випускати замість них Селезньова, Ротаня та Назаренка. Ротань був активним і корисним у декількох матчах. Назаренко пас віддати може. Селезньов поштовхатися, та й бити по воротах не боїться, на відміну від...

Не вивчав білорусів Михась, таке у мене враження склалося. Аби вивчив, не ставив би на фланги (яких так і не було... ну бодай Кобін вперед бігав і його було видно). Робити ставку треба було на гру через плеймейкера через центр захисту, який у сябрів так собі. І рух попереду мав би бути. Рухався там тільки Шева, якому ніхто пасів нормальних не віддавав.

Треба було (ну, ясно, що висновок роблю на підставі побаченого учора) ставити так: П'ятов, Чигринський, Кучер - зрозуміло, Мандзюк теж нехай буде (тут пофіг, Ярмаш непереконливий, а Мандзюк бодай відбирати вміє краще). Кобін по флангу лівому, грець із ним (хоча Шевчук, чесно кажучи, вчора так само, як і Василь зіграв би). Тимощук і Гай - згоден. Назаренко під нападниками, Ротань на правому фланзі, Шевченко - Мілевський попереду. Можна було б в моїй розстановці Шевчука на свій фланг, а Кобіна туди, де я Ротаня поставив - можливо, було б цікавіше.

На крайняк Назаренко б з-за меж поцілив, якби більше часу мав.

Учора надобраніч подумав над оцінками для наших "героїв". Ну, Михасю 2, то ясно. П'ятову 6.5 чи навіть 7 - виручив серйозно. Чигринському з Кучером та Мандзюком 6. Посередньо, але без серйозних пожеж. Тимощукові 6 тільки за те, що кілька разів таки класно м'ячі відбирав. Гаю 6 - за атакувальні здібності. Гусєву 4. Кутовий подав один небезпечно, так би може й 3 поставив. Ярмоленку 5.5 за ті два моменти та авансом. Мілі 5, бо таки кілька ефективних дій здійснив. Шеві 6, рухався, намагався, але... Назаренку 6 теж - відчувалося дуже добре, що мав він в основі грати.

До речі про Шеву. Склалося враження, що, маючи контракт із Челсі та сидячи на трибуні Стемфорд Брідж, він за збірну грав ліпше, ніж перейшовши до Динамо...

Люди - странные вещи

2009-09-04T23:04:00.002+03:00

Вот в детстве не любил малину. Аж тошнило. В натуре.

Также не люблю мёд.

Но ради исцеления пью малину и ем мед. Но странно то, что ни одна, ни другой не вызывают привычного отвращения.

Люди странные...

Мой опыт в создании модульного приложения на Zend Framework: Часть 5

2009-08-20T00:16:00.003+03:00

Подытожим сегодня подключение fck и кое-что еще.

Итак. Задача - подключить fckeditor. Первый шаг, традиционно, - погуглить :) Полушутка. А подключать будем с помощью jquery, для чего скачаем актуальные:
- fckeditor;
- jquery;
- плагин для jquery
и подключим это всё дело. Но сначала надо создать форму для добавления статьи (фцк юзаю там и в новостях) с textarea, на который, собственно, и будет вешаться фцк. А вешаться он будет следующим образом:

function loadFck(e)
{
 $('#'+e).fck({path: baseUrl+'/js/fckeditor/'});
}

Эта функция лежит в файле admin.js (о чем ниже; так же, как и о baseUrl), и ее надо будет вызвать в нужном месте. На вход приходит id текстэйрии (textarea), к которому будет приаттачен фцк.

Вот, собственно, и всё. Большинство примеров на этом и заканчиваются. Но всё же надо поподробней. Начать хотя бы с того, что мы юзаем jquery. И юзаем его хитро. With a little help from my friend (с) у меня есть замечательный вью хелпер jquery, который неплохо бы подключить. Иничу я его так:

protected function _initJquery()
{
 $view = $this->getResource('view');
 $view->jquery();
}

Но этого было недостаточно - нужно указать путь к вью хелперам. Поэтому также в буцтрапе я иничу и вью:

protected function _initView()
{
 if ($this->hasResource('view'))
  $view = $this->getResource('view');
 else
  $view = new Zend_View();
 $view->getHelper('BaseUrl')->setBaseUrl($this->getOption('baseurl'));
 $view->setEncoding('UTF-8');
 $view->addHelperPath('../application/views/helpers', 'Common_View_Helper');
 return $view;
}

Интересно, что просто получить ресурс view я не смог. Без проверки выдает ошибку. Поэтому на всякий случай проверка (рожденная коллективным разумом).

Итак, указали путь к плагину и - внимание - задали baseUrl. Я наивно полагал, что он (бейзурл) определится сам. Но пришлось задать. $this->getOption('baseurl') предательски получает переменную конфига ("логично", правда?). В конфиге у меня первой строчкой добавилось baseurl = "http://localhost/мой_проект/public". При этом при попытке написать имя переменной верблюжьимОбразом сей опшен был нулл. Что тоже "логично", правда?

А сей бейзурл мы указали для того, чтобы грузить джаваскрипты и цссы. Пока последних нету, так что

protected function _initHeadScript()
{
 $view = $this->getResource('view');
 $view->headScript()->prependScript('var baseUrl = "'.$view->baseUrl().'";')
      ->prependFile($view->baseUrl().'/js/jquery.js');
}

С помощью prependScript() прописываем наш бейзурл для использования в наших джаваскриптовых манипуляциях. (Все эти _init* - в буцтрапе.)

Теперь идем в Admin_ArticleController:

public function init()
{
 $this->_model = new Admin_Model_Article();
 if(in_array($this->getRequest()->getActionName(), array('add', 'edit'))) // loading fck only if need
 {
  $this->view->headScript()->appendFile($this->view->baseUrl().'/js/fckeditor/fckeditor.js')
         ->appendFile($this->view->baseUrl().'/js/jquery.FCKEditor.pack.js');
 }
}

Ну тут вроде понятно - комментарий решает. Добавлю только, что второй файл - это плагин для jquery, а модель - приватнная переменная для использования при операциях с БД. Тут же, в addAction() (а позже и в edit) вызываем нашу самую первую функцию:

public function addAction()
{
 $form = new Admin_Form_Article();
 $this->view->form = $form;
 $fckText = $form->getElement('text')->getId();
 $this->view->jquery("loadFck('{$fckText}')");
}

Интересные пироги приключились при попытке подключить admin.js, в которой находится loadFck() только для админского модуля (хотя, писуя сию строку, я подумал, что с нижеследующим можно было бы не заморачиваться, буде у нас файл default.js). Вспомнил я внезапно про Admin_Bootstrap - буцтрап модуля. Натурально, следует в нем подгрузить admin.js с помощью _initHeadScript(), аналогичной тому, что в дефолтном буцтрапе. Но вот беда: не нашелся хелпер headScript(). Где-то я с подобным сталкивался, подумал я и вспомнил, как полчаса назад у меня не виделся хелпер baseUrl() по причине отсутствия _initView(). И застучали пальцы по клавишам...

protected function _initView()
{
 $view = $this->getApplication()->getResource('view');
 return $view;
}

В этом ините нету ничего лишнего. Я даже выкинул из него setBaseUrl(). К $this->getApplication() я пришел опытным путем. Чтобы получить $view, я создавал инстанс дефолтного бутстрапа и хотел из него что-то взять аж через конфиг... а, точно - я ж устанавливал бейзурл. Но конструктор бутстрапа хотел $application, и получил $this->getApplication(). После чего для меня стало очевидно, что создавать инстанс нет смысла, и можно обойтись просто $this->getApplication()...

Random and Instant

2009-08-19T21:43:00.001+03:00

There are some places to go
And where they are I don't know
And if you ask me some time
I'd rather bring you some wine

Мой опыт в создании модульного приложения на Zend Framework: Часть 4

2009-08-16T19:00:00.003+03:00

Подошла очередь форм.

Решил, что так, как писали мы раньше - создание формы в контроллере - некрасиво. Захотелось мне вынести формы в отдельную папочку forms в руте модуля.

Первое, с чем приходится столкнуться, - номенклатура. Как помнится, у меня два модуля: default и admin. Соответственны и неймсппейсы. Т. е. в дефолтном модуле я создал уже ранее модель Default_Model_Feedback в папке models, а в админском - Admin_Model_User в папке admin/models. Аналогичным образом создаем и формы. Например, первая форма, которую я создал - форма логина Default_Form_Login.

В начале меня вводило в ступор и непонимание то, что я не мог создать, например, файл forms/LoginForm.php так, чтобы он увиделся аналогично контроллерам (ср. controllers/UserController.php). Очевидно, таковое было обусловлено моим стремлением к перфекционизму: мне хотелось, чтобы всё было красиво, и сия пелена застилала мне глаза :) Однако, трезво взглянув на вещи, я вижу, что, пожалуй, я был не прав. Хотя вот что меня смутило. Согласно мануалу ZF, Zend_Application_Module_Autoloader, comes with the following mappings:
api/ => Api
forms/ => Form
models/ => Model
DbTable/ => Model_DbTable
plugins/ => Plugin
Т. е. выходит, что у нас будут, если будут, Default_Api_Foo, Default_Plugin_Bar etc.

Дальше. Создал я свой класс формы. В нем создаю конструктор, в который передаю $options = null. Ну и внутри создаю форму, прежде вызвав конструктор предка:

parent::__construct($options);
$this->setMethod('post')
  ->setAction('user/login')
  ->setName('loginForm');
$login = $this->createElement('text', 'login')
    ->setLabel('Логин');
$password = $this->createElement('password', 'password')
    ->setLabel('Пароль');
$submit = $this->createElement('submit', 'submit')
    ->setLabel('Войти');
$this->addElements(array($login, $password, $submit));

Внимание: конструктор ничего не возвращает! Вероятно, это логично, но я попался.

Мой опыт в создании модульного приложения на Zend Framework: Часть 3

2009-08-12T20:44:00.004+03:00

Дошло дело и до аутентификации.

Сначала - ACL (access control level). Создал файл Spod_Acl (в своем "подразделении" библиотеки), в нем прописал роли и ресурсы, а тж. allow и deny. Здесь всё.

Затем - Auth. Свой, по аналогии, Spod_Auth, как мы писали ранее и я не совсем понимал, я не писал. Точнее, не писал по тому принципу, по которому он сделан в одной из статей на девзоне. Я создал класс Spod_Authenticator, в котором, с позволения сказать, перегрузил метод класса Zend_Auth_Adapter_DbTable authenticate() - просто для того, чтобы было проще. Т. к. в "свой" authenticate() я поместил вызов и обработку "того", родного зендовского метода аутентификации:

public function authenticate($login, $password)
{
 $authAdapter = new Zend_Auth_Adapter_DbTable($this->_dbAdapter, $this->_dbTable, $this->_identityColumn, $this->_credentialColumn, 'MD5(?)');
 $authAdapter->setIdentity($login);
 $authAdapter->setCredential($password);
 return $this->_auth->authenticate($authAdapter);
}

Как видим, параметры - логин и пароль (мы ж аутентификацию пишем). А методы класса проиничены в конструкторе. В итоге вызывать надо так:

$sAuth = new Spod_Authenticator('users', 'us_login', 'us_pass');
$result = $sAuth->authenticate($login, $password);

Долго думал и страдал над ошибкой "No adapter found..." - точно не вспомню формулировку, но суть в том, что для Zend_Auth_Adapter_DbTable нужен наш адаптер к базюке. Конфиг адаптера - в апп.ини. Казалось бы, взять и вытащить по аналогии с другими ресурсами бутстрапа, типа $view = $this->getResource('view');. Я так и пытался. NULL, и хоть ты тресни... В итоге выцепил из старых проектов фактори конфига, получение из него db (натурально, этот самый адаптер пихаю в реестр и в конструкторе своего аутентификатора получаю). Так и сделал. Занялся следующей частью проекта... как тут случайно и внезапно наскочил в доке на то, что db и его адаптер надо получать так:

$resource = $bootstrap->getPluginResource('db');
$db = $resource->getDbAdapter();

Мой опыт в создании модульного приложения на Zend Framework: Часть 2

2009-08-02T14:12:00.003+03:00

Вторая часть задачи.

В моем проекте должен быть, как я уже писал, админский модуль; а вот фронт-энд должен быть разделен на две одинаковые по структуре части. Первоначально я думал сделать для каждой из них свой отдельный модуль. Но ведь структура один в один, и я решил, что это неразумно. И тут мне на помощь вновь пришел Ероен Кеппенс! Похоже, я торчу ему пиво...

В своей другой статье он рассказал, как он сделал админский псевдо-модуль - "попросту" попрописывал руты. Я немного видоизменил его код, убрав из рутов :module - я не понял, зачем ему надо было его указывать - на мой взгляд, по крайней мере, в моем проекте, это кажется излишеством. Таким образом, у меня получилось три, а не четыре, рута. Кроме того, в конструктор Zend_Controller_Router_Route я не добавлял _layout - учитывая LayoutLoader в первой части (я, Ероен), я решил, что это лишнее. Вместо этого я написал роутеру, что мой псевдомодуль - на самом деле дефолтный модуль. Но также, чтобы различать, в каком псевдомодуле я нахожусь, там же прописал и переменную, которая видна в getRequest().

В итоге получилось:

$route = new Zend_Controller_Router_Route(
   'ophtalmology/:controller/:action/*',
   array('module' => 'default', 'section' => 'ophtalmology'));
$front->getRouter()->addRoute('ophtalmology_controller_action', $route);

и далее по тексту.

Мой опыт в создании модульного приложения на Zend Framework: Часть 1

2009-08-02T13:22:00.007+03:00

Решил сделать все "правильно". Пишу, чтобы запомнились шаги - что-то типа self-manual...

Итак, упрощенная задача: приложение с двумя модулями - дефолтным и админским.

Естественно, сперва скачал последний фреймвёрк.

Затем создал системную переменную zf и в нее поместил путь к zf.bat (Zend Framework/bin/zf.bat).

Потом из командной строки командой zf create project создал проект. При этом вызывал из папки, в которой следовало создать проект, но почему-то тул попросил указать путь к проекту.

Не забыл скопировать библиотеку в мой_проект/library.

Дальше пошел гуглить :) Т. к. интересовало, как люди создают модульные проекты. В принципе, некий опыт был, но он, на мой взгляд, был каким-то... не совсем правильным.

Нашел статью некого Ероена Кеппенса, который очень мне помогает (начальное написание проекта все еще в процессе) - вот она.

До момента написания LayoutHelper сделал, в общем-то, всё, как и у него:
- zf create module admin;
- добавил в application.ini строки

resources.frontController.moduleDirectory = APPLICATION_PATH "/modules"
resources.modules[]

За исключением того, что не добавил буцтрап в админский модуль и пока еще не проинитил в буцтрапе приложения _initAppAutoload() - т. к. мне непонятно, почему здесь мы видим App - в квикстарте никакого App нету... будем посмотреть.

Дальше создал папку application/views/layouts, в нее поместил default.phtml и admin.phtml - лэяуты для дефолтного и админского модулей соответственно.

Дальше, как и у мистера Кеппенса, добавил в конфиг следующее:

resources.layout.layoutPath = APPLICATION_PATH "/views/layouts"
resources.layout.layout = default
admin.resources.layout.layout = admin

А вот потом, несколько подумав, решил таки воспользоваться его хелпером для подгрузки лэяутов. Долго думал, куда же мне положить этот хелпер - у автора он лежит в его собственной лайбрари, но в предыдущих проектах мы клали экшен хелперыы прямо в approot, что мне кажется не совсем правильным - грубо говоря, засирается папка, да и как-то не по-зендовски это. В итоге, было решено в папке мой_проект/library создать папку для, так сказать, собственной библиотеки: мой_проект/library/Spod. И хелпер поместил по пути, аналогичному тому, где лежат экшен хелперы в родной зендовской библиотеке, предварительно, естественно, посоздавав соответствующие папки: мой_проект/library/Spod/Controller/Action/Helper/LayoutLoader.php.

Ну и проинитил в буцтрапе, как и автор.

После этого, обновив страничку, обнаружил ошибку, что мой класс не найден. Вспомнил, что автор в начале статьи прописал свою библиотеку в конфиг. Так же сделал и я:
autoloaderNamespaces.spod = "Spod_"

Работает so far :)

Бесіда про високі матерії

2009-07-14T20:49:00.001+03:00

oleg, 14.07.2009 20:34:47:
ваще йа седня поразился шо в стране безработица... начт у нас в метро есь сортир, платный. на фходе в сортир сидит аффтарша, продает тикеты, дальше стоит турникет, очевидно нестандартный. а терь внимание вопрос - скока стоит сходить фсортир? правильный ответ - 1.50. риторический вопрос - нахера? :))))

spodmore, 20:35:36:
ну нет у них маркетолога :)))

oleg, 20:36:16:
ну почемуу?? низзя сделать метрошный турникет и пройти по жетону ...
(так мы работаем ночью (с) :))) )

spodmore, 20:36:32:
напиши статью и размести ее на глагне :)))

oleg, 20:42:00:
от у меня вопрос к тов. Мусееву - если "Через півроку всі каси з продажу жетонів у метро будуть замінені автоматами" то как я куплю 1 (Один) жетон?

spodmore, 20:42:41:
...но зато даже через півроку будет сидеть аффтарша и продавать билеты фсортир :))))

oleg, 20:42:51:
ну то понятно :)))

spodmore, 20:47:00:
а! ты не понял! еси тебе приспичит, то надо будет аццтаять ф очереди за жетоном фкассу. а есси не успеешь? :)))

oleg, 20:48:01:
аа... ну фсе для потребителя...

spodmore, 20:48:16:
для потребителей - окрущающие не оценят :))

oleg, 20:48:45:
(преццтавляю через полгода аффтара которому ОЧЕНЬ надо и который покупает билет фсортир за 1.50 в автомате, который принимает тока купюры :))) )

Знову пожаліюся

2009-07-06T11:13:00.003+03:00

Roads, another nameless city, hitchhikers with no money. When you drive I sleep behind you, wake me when you're tired too.

Пожаліюся з того, що треба працювати, а понеділок, а сплю... навіть попри каву.

Власне, похолоднішало, що не може не радувати. 21 градус - нормально :)

ПРАЦЮВАТИ!!11

Roads, another nameless city, hitchhikers with no money. I'm driving now, you are asleep, and I am just about to weep.

Дякую за чудову музику гуртові Brainstorm.

That's Me In the Corner

2009-07-03T10:43:00.002+03:00

That's me in the spotlight, losing my religion...

Ha. R.E.M. rule :) Just this song. Don't wanna yet to listen more of them.

And noww... switch!

Яергові думки про влоґ. І про те, що щось у мене щось із пальцями :) Не влучаю по клавішах. Можливо, ще сплю %) (Зараз прийшла бабця фахівець із клінінгу (прибиральниця цивільною мовою) в бандані "Самсунг".)

Так ось. Вирішив я, що можна було б порозмірковувати на певні теми. Скажімо, сьогодні прочитав новину про те, що американський підліток взяв участь у цікавому експерименті. Тринадцятирічному Кембелу дали на тиждень покористуватися сонівським касетним вокменом (20 років від дня випуску першого), а хлопчина юзав тільки айпод. Каже, що був дещо шокований, а особливо розчарувала відсутність кнопки шафл.

Та я не про це, я про реакцію більшості коментаторів цієї новини. Мовляв, оце американці тупі! (Ну тупиє - прямо як Задорнов.) Чомусь цілком дорослі люди, які, можливо, навіть старші за мене, не розуміють, або не хочуть свого розуміння виявляти, що прогрес не стоїть на місці (пардон за пафосний штамп).

У мене касетник з'явився якраз 13 років тому, у 1996. А цей хлопець тільки народився. Комп у мене з 1997. Музику на ньому слухати став, ну, років десять тому - тобто, дізнався про діджитал формат. Враховуючи, що до нас технічні новинки доходили (і доходять) трохи пізніше, ніж з'являються у США, нічого дивного, що парубок не знав ніколи касетника, я не бачу.

Така реакція коментаторів - це що? Невігластво? Дурість? Бажання принизити американців? Стадний рефлекс? Хтозна. Був здивований. Навів у відповідь приклад з лослес - мовляв, хочу скачати мп3, а його ніде нема, вже скрізь флаки. І що, мовляв, ті, хто не знають про мп3, дурні? Та навряд.

Дивився на ютьюбі одне відео, де паняночка (вирвано із контексту) радила думати двічі. Я так само раджу. Ба навіть бодай одного разу, можливо, вистачить.

Юзайте плоди прогресу на здоров'я! :)

February has April showers

2009-02-14T23:18:00.002+02:00

Майже копірайт.

Зима скінчилася. Весна. Другий тиждень. Майже щодня дощі. Не літні, а тривалі, як восени.

Півроку тому, виявилося, радів дощу. Тепер би порадів сонцю. Хоча стоп. Сьогодні було сонце. Ледь не вперше за лютий.

Хочеться не знаю чого. Нічого не хочеться. Спати, як зазвичай. Сьогодні, традиційно, не дали поспати достоту. Втім, я не сильно розчарувався - було що робити і дивитися по тіві.

Зробив усе, завтра хочу тільки дивитися в ящик. І не хочу дощу. Хочу літа, адже відпустка. І грець із нею зі спекою - бо ж відпустка.

Недавно почитав Коцюбинського. У школі пробував його читати - дуже не сподобалось. Причому, тоді не сподобалось саме те, що сподобалося зараз - автор чудово змальовує природу, немов художник. Ти читаєш і ніби сам переносишся у ті місцини, де триває дія твору. "Тіні забутих предків" написані просто геніально (хоча половини слів не знаю - сам гуцульський діалект). А от у Fata Morgana мова буквально тече, хоча там немає тих неймовірних пейзажів. Інші твори теж написані красиво.

Прочитавши Коцюбинського, теперь не хочеться читати ще когось - боюся змарнувати той післясмак, який ще досі триває. Тому взяв Біблію - продовжив читати з того Параліпоменона, на якому спинився кілька років тому: "А народив Б, Б народив В і Г, Ґ і Д його сини, і було його за переписом двадцять шість тисяч"...

Засохший зонтик

2008-08-25T13:28:00.003+03:00

Триста лет ничего не писал, хотя, как понимаю сейчас, да и как понимал некоторое время перед этим, что-то написать надо. Хотя, наверное, не надо - а просто было бы неплохо.

Пожалуй, главной движущей силой для написать для меня явились те книги, которые я читал и читаю сейчас. Прочитал две книги рассказов Гришковца. Пока читал вторую, дико захотелось еще раз прочесть Пелевина. Получаю удовольствие.

Даже пару раз мелькала мысль, а не написать ли литературное произведение? Но, еще раз проанализировав, о чем пишут те же Гришковец и Пелевин, понял, что ну нету у меня такого жизненного опыта, чтобы я имел право о чем-либо писать! Нет, ну, блог, письмо другу, в аське трёп - это всегда пожалуйста! Но что-то более того... нет.

Сегодня наконец пошел дождь. Ранее, в детстве, я вел календарь погоды (хотя точно не помню, как я это называл). Каждый день я утром, днем и вечером фиксировал погоду: температуру, осадки, облачность и прочие явления, если таковые были. Сейчас вспомнил, что когда я забросил это дело, буквально через... ну, не знаю, возможно, несколько месяцев, а, возможно, и на следующий год начались бурные атмосферные явления - сильные грозы, я бы даже сказал, бури, едва ли не ураганы. Помню, папа мне тогда сказал, мол, жаль, что ты забросил вести погоду - такие интересные события останутся не зафиксированными. Теперь я понимаю, что как раз тогда начал меняться климат - это называют глобальным потеплением, хотя в иные зимы можно было говорить о глобальном похолодании.

Так вот, в этом году такое жаркое лето! (с) Сплин. Давненько такого не было. А точнее - последний раз такое пекло было ровно пять лет назад. Помню точно, т. к. тогда в последний раз приезжал школьный друг из-за границы. Было +40, я пил
пиво, мне говорили, мол, будет хреново от пива в такую жару, но хреново мне не было, а было очень хорошо. После того лета не были настолько жаркими, до вот этого, нынешнего, лета.

Хотя начиналось все довольно холодно, что даже зафиксировано в этом блоге. В июне было иногда совсем уж +16, дожди... Короче, лето задерживалось. Задерживалось для того, чтобы в августе испепелить землю зноем. Собственно, зной для августа - тоже не совсем привычное дело. Обычно это прерогатива июля.

А сегодня пошел дождь. Дождей не было, наверное, с месяц. Причем, последние дожди было довольно-таки апокалиптичны. А сегодня вот с утречка идет, прерываясь, такой себе вполне весенне-осенний спокойный дождик. И сердце радуется. Ну наконец-то!

Зато могу себе представить, как я буду проклинать такую унылость осенью...

Once There Was a Way to Get Back Homeward

2008-07-24T12:22:00.004+03:00

Met classmates lately. Drank a pack of juice, because I don't drink alcohol.

Last time I drank it was on boss's birthday, it was a hot May day and I drank wine (which is not emulator, apparently). Realized that in Summer there's no place for alcohol drinks stronger than beers because it is all the same hot and those drinks don't fresh at all. And I don't drink beer as well since I didn't enjoy it last time. So I'm on a non-alcoholic diet :) Not to mention the fact that I drive almost every day.

It is because of the heat that lasts a week and my parking place is in the open place, so I take my car every day and park it in the shadows.

Even bought a sunscreen to put on the windscreen from inside of the car, but it appeared to be small so the piece of windscreen is not "covered". Gonna try to buy a bigger sunscreen.

So, I park my car under the trees now but I'm anxious of falling branches and chestnuts. Parked twice, but fortunately not a single branch or chestnut have fall yet.

On the opposing side of the road where I used to park my car lately someone is going to build an office building, so now there's no place to park, because some of drivers who parked their cars not in the parking lot (or whatever it's called) now park them there, so it's packt like sardines in a crushd tin box (c).

...Maybe I should write to my NY-resided classmate tonight, haven't got a line from him for a plenty of time.

Work Menace

2008-06-24T11:06:00.003+03:00

(The title is just two words that appeared in my head.)

Have to work. Got lots to do. But can't. Couldn't. I don't know why. Maybe 'coz this is Summer. a) Summer is not for work.

Brother has an idol - Steve Pavlina, a man, who can manage his time pretty well so he is able to do lots of things. He, brother, told me not once to read that site. I visited it once, read a bit and left. I don't think that urging one's self to do work is effective. Well, at least it's not for me. I should admit, that for me the best motivation is b) deadline and c) vacation. It's no matter how many work you should do, just deadline or vacation can bring my mind to a working state. I mean, to a really working state, because I can't say that I'm doing nothing between deadlines. Just work efficiency is much more higher.

Редкая Алиса

2008-06-23T12:22:00.002+03:00

Надыбал видео "Горизонт". Слова на треть отличаются от альбомных, да и музыка тоже. Еще и в живом исполнении звучит очень необычно - на альбоме больше электроники. Наверняка 90-е годы. Занятное видео. Спасибо автору, его снявшему.

Дожились...

2008-06-23T11:18:00.000+03:00

Лето. Середина июня. Утро. Градусник. +16. Холод собачий...

Dif'rent Moods

2008-06-20T19:43:00.003+03:00

Noticed that some music fits to me in wintertime, some in summertime. F'sample, Radiohead: they are more winter-ish than the other music. While such Oasis or Brainstorm are for sunny days.

Made that conclusion while reviewed my blog finding that I've listened Radiohead while it was very cold and remembering the winter before last.

Here are Brainstorm - Thunder Without Rain

Thunderstorm Grows Fast

2008-06-20T13:43:00.006+03:00

Hey. It's something I want to write, but alas I dunno what :)

Well... if you dunno what to talk about better talk about weather. So, last weekend, which due to the national holiday lasted three days - including following Monday - there were heavy rains, and on Tuesday as well. Kharkiv was underwater. In lower areas of Kharkiv there were floods, because the water came down the hillsides.

On Monday I was caught by the storm while being on the dacha. I though it would be nice to go there and check if there are strawberries ripened* and yield them. But skies went really stormy while I was driving there, so we (me and Dad) decided just check berries and quickly return, but at the moment I parked my car and we went out of it the really heavy storm began and after yielding just about seven berries :))) we were running to the car and escaping quickly. But rain was heavy and car's windows went steamed up* and there was nothing I could see through them, so we were trying to wipe dry* the window, but it was generally useless.

So I crept (I cannot call it differently) on, lighting all the lights of my car. When I reached the road the window dismisTed ;) and I could drive quite normally, though the rain was still heavy.

And the next day the weather decided to drown the city about noon. Rains and floods were heavier. Transport stuck because of wetting. But storm finally stopped, though there were light rains through the rest of the day. And in the evening just before the sunset overall lighting outdoors suddenly went apocalyptically yellow.

Haha, and on the one of the streets, which is actually a slope, asphalt was just washed away*. I drove up there yesterday and it is awful...

Post Rock

2008-05-21T11:06:00.004+03:00

Is it after rock? Or after what is it?

I associated the term with the music and with the picture after nuclear war - in the way I can imagine it. Everything gone, and the new life begins. New rock. New music.

Or is it a sort of 'spring' state? But yeah, it's similar. New life, new green after winter. Post winter. Post rock.

I'm only...

2008-03-25T10:05:00.000+02:00

When I wake up early in the morning,
Lift my head, I'm still yawning
When I'm in the middle of a dream
Stay in bed, float up stream

Please don't wake me, no
don't shake me
Leave me where I am
I'm only sleeping

Everybody seems to think I'm lazy
I don't mind, I think they're crazy
Running everywhere at such a speed
Till they find, there's no need

Please don't spoil my day
I'm miles away
And after all
I'm only sleeping

Keeping an eye on the world going by my window
Taking my time

Lying there and staring at the ceiling
Waiting for a sleepy feeling

Please don't spoil my day
I'm miles away
And after all
I'm only sleeping

Keeping an eye on the world going by my window
Taking my time

When I wake up early in the morning,
Lift my head, I'm still yawning
When I'm in the middle of a dream
Stay in bed, float up stream

Please don't wake me, no
don't shake me
Leave me where I am
I'm only sleeping

(c) The Beatles

Four Shores

2008-01-10T10:03:00.000+02:00

Слушаю Brainstorm – Four Shores. О Боже, как я хочу лета! Как мне надоел этот мороз!

Four Shores был моим альбомом летом – в жару, в солнце, в такие долгожданные и прекрасные летние ливни. И сейчас, несмотря на солнечную погоду, я несчастлив. Я хочу лета. Несмотря на то, что летом убийственная жара. Но я хочу быть одетым только в свою любимую черную футболку и мокнуть под штормовыми ливнями, наслаждаться разрядами молнии, глохнуть от раскатов грома.

Альбом напоминает мне о лете. Мне больно – до лета очень далеко. Но и тепло – оно идет от этого альбома. Наверное, человек должен порой испытывать в один момент противоположные эмоции. Возможно, это делает его сильнее.

Странно. Всегда считал, что мне нужно солнце. Последнюю неделю оно есть – все дни наполнены солнцем. Но я не могу сказать, что счастлив или, хотя бы, что мне хорошо. Не хватает тепла.

Пока остается жить воспоминаниями о лете прошедшем и мечтами о лете будущем. Four Shores мне в этом поможет.

A Notice

2008-01-08T14:35:00.000+02:00

Suddenly admitted that this piece of crap named Internet Explorer messes up the appearance of the blog - mainly, the quotes. So I don't know if I'm gonna fix it or not, but if you use IE just mind that quotes must be displayed in smaller font size. Sorry if your aesthetic feelings are shattered or somewhat insulted.

Update: Fixed. But mind: IE is a crap!

Stereo

2008-01-08T10:46:00.000+02:00

Hmm... Is this a new era? I started writing here much more than I've done last year.

Last night read The Amber Spyglass till 2 AM. Now sleepy.

Lost Treasures Number Three

2008-01-06T22:31:00.001+02:00

2007-10-05

Hiya! I've been drunk a bit today, and felt perfect! And the weather is completely terrific! The time after the slight rain, a sort of fog, nice! I love that.

Lost Treasures Number Two

2008-01-06T22:28:00.000+02:00

2007-07-31

Haa, haven't forgot.

Now it's already August.

And today I had a tremendous attack of allergy*. I was supposed to go to the store and buy some lamps, and also a mixer* for kitchen and some food. Well, I was unable to buy lamps due to allergy. I was in snot* and tears, and I don't know why the hell I finally decided to go to the store - I thought not to go when I was sneezing and blowing my nose on my way to the ISP and after it.

Tomorrow (which is, actually, today, 'coz I'm describing July, 31 at 00:13 of August, 1) I'm going to clean the flat, 'coz I haven't been doing it for ages and I think that this allergy is caused partly by the dust collected in the flat since the last cleaning. Though it's all seasonal, the allergy.

Lightnings and thunder begin. Meteorologists forecasted thunderstorms for past evening. The storms are a bit late. I hope they will be showering down at my place.

And now I finally think that I'm going to register a domain name for myself. Maybe I'd really start a blog...

P.S. Asterisked are words I peeped* in Lingvo.

Lost Treasures

2008-01-06T22:22:00.000+02:00

When I gave birth to my blog idea, I wrote some posts. 'Twas in summer. But now I thought that I should publish them... At least I'll delete a file with them finally.

for 2007-07-30

It's not like the thing I'd really like or wanted to do. I always thought that writing diaries is rubbish. But I thought I coud try another time to run another one. Previous were in my childhood, when I went to school. That was feeble attemts to run a diary. After a while I dropped. Then, after a generous gap of time, I started again. Then I never thought it was stupid to run the diary, 'coz I was a child. Now I'm a man. Maybe yet not fully mature, though I'm 23 already. Maybe I'm still a child in some parts of my soul or mind. I don't know how long this attempt to run a diary will linger. Maybe tomorrow I will not remember what I do now, will forget about the diary. But now I have a desire to write down, or rather now type some words. I also thought about running an audio diary. Maybe to start a blog. But I don't know... Now I realise that I type these meaningless words just because I've got nothing to do at the moment. But why nothing? It's time to sleep - I finally fell asleep at 4 AM yesterday (which is already yesterday, 'coz now it's almost one in the morning of July, 31). I was reading Harry Potter and the Deathly Hallows through the previous night. Well, now I realise how it's late at night comparing to yesterday's falling asleep in the morning.

Go Slowly

2008-01-04T16:15:00.000+02:00

Yet another great song from Radiohead. Here's an amateur video. And lyrics below.

Over here
Come slowly
Come slowly to me
I've been waiting
Patient
Patiently
I didn't
But now I can see

That there's a way out

Children XXI

2008-01-04T15:31:00.000+02:00

Now I maintain a blog. Some people say that this is like to talk with self.

One man has a "A typical Bluetooth mobile phone headset" (thanks to wiki) and he talks to himself too. It seems so.

The difference is, that he may talk to himself, but he is heard to a person to whom he talks.

The common feature is, that it could be said about each of us, that each of us is talking to themselves.

And this is the XXI century. It is normal. Now it is normal, actually... And is the fact of it normal itself? Curious...

P.S. The track I listen to remains me once more, that we are Children XXI: Radiohead - Go Slowly (maybe 'll find a youtube video or smth.)...

Song of the Week

2008-01-04T12:02:00.001+02:00

Couldn't help myself. Radiohead. Reckoner. Lyrics.

Reckoner
Can you take it with you
Disavow the pleasure

You were not to blame for
Bittersweet distractors
Dare not speak his name
Dedicated to all you
all human beings

Because we separate like
ripples on a blank shore
Because we separate like
ripples on a blank shore

Reckoner

Take me with you
Dedicated to all you
all human beings

Сold, eh?

2008-01-03T11:08:00.001+02:00

It's damn cold!

Winter has come. Finally. With the new year. Yesterday was -15*C, no wind; today is -10*C, wind. The same thing, but maybe even worse.

I sit at my workplace in the office and becoming frozen. Windows are full of holes between them, and it is blowing from everywhere, even after I taped almost all the windows. I'm in gloves. Blimey... In the office where I worked before, there weren't windows. I thought it'd be better if they were. And now they are. Jesus...

Now tea is my airbag, it's saving me. And I should work. It's hard to when you're freezing, 'coz you think more how to get warm, not how to work.

OK, I'm gonna try to do my job...

Disavow the Pleasure

2008-01-03T10:19:00.000+02:00

One of the very best things ever made.

Radiohead. Reckoner.

Lysanthia

2008-01-02T15:21:00.000+02:00

Истина

2007-12-17T14:19:00.000+02:00

DATE
Допустимые даты лежат в диапазоне от 1 января 4712 года до н. э. до 31 декабря 9999 года н. э.

Свое летоисчисление иудеи ведут от сотворения мира. Таким образом, наступающий год будет уже 5768-м с тех пор, как Бог создал Адама и Еву

Вначале было оракл (с)

noname

2007-12-10T12:39:00.000+02:00

NP: The Killers - Mr.Brightside (Jacques Lu Cont Mix)

2007-12-04T10:17:00.000+02:00

Pretty nice remix, I advise it to everyone, even if you have no idea about who are The Killers.

P.S.: Haven't watched this video, 'coz I think it's just audio only.

YouTube::Radiohead

2007-12-04T10:12:00.000+02:00

The channel has started. Just has two videos. Go to youtube.com/radiohead, watch one and go through related, you'll find there a lot of videos from Thumbs_Down webcast.

Photo

2007-11-26T17:05:00.000+02:00

That's me.

NP: The Killers - All the Pretty Faces

2007-11-23T16:09:00.001+02:00

Wazup!?

2007-11-23T15:32:00.000+02:00

World Lookin' In My Window

2007-11-22T12:56:00.000+02:00

Yeah, it's really so, because this November is the most fair and bright of all Novembers I lived. It held about a decade of sunny days - wow, that's cool. Even wore my sunglasses once or twice 8) And now listening to great Morcheeba's 'World Looking In'. Here's the video, though unfortunately it's not in good audio and video quality. Enjoy sunny days!

2007-11-17

2007-11-19T10:36:00.001+02:00

Я, конечно, мог выглядеть и лучше :)

Утепленный Буффон

2007-11-18T21:44:00.000+02:00

All These Things that I've Drunk

2007-11-18T10:34:00.000+02:00

Switch

2007-11-16T13:40:00.001+02:00

Бронетёмкин Поносец

update: Ссылка на IMDb на фильм Айзенштайна.

Зі святом!

2007-11-16T12:16:00.000+02:00

Сьгодні в Україні - День працівників телебачення, радіо та зв'язку, з чим усіх і вітаю. Трохи історії:

Радіо використовується в Україні для радіотелеграфічного зв'язку з 1902. Початки радіомовлення припадають на 1924, коли у Харкові, через 4 роки після того, як почали діяти 4-кіловатні радіостанції в Москві, Ленінграді й Казані, розпочато радіопересилання через малопотужні передавачі. Перші потужні радіостанції були збудовані у Харкові й Києві 1925 Московським акціонерним товариством для широкого мовлення по радіо. Згодом постали радіостанції в Одесі, Дніпропетровську, Донецьку та інших містах. Введена у дію 1927«РВ 4» (Радиовещательная станция 4) була четверта за потужністю в усьому СРСР. 1941 найпотужнішою довгохвильовою радіостанцією УРСР була Київська («РВ 84»), призначена також для пропагандивних пересилань за кордон.

(посилання)

update: Ще посилання.

Where to Start

2007-11-16T11:46:00.000+02:00

Or How To do it. Doesn't matter what the hell I'll post here, just want to. Maybe photos, maybe stories... thoughts... Will see.

See you soon,
spod.

update: Switched language to English, can't understand every bit of it in Ukrainian, sorry.