21 October, 2018

Кімі, Себ і Феррарі: не завжди добре, коли добре

Поки у Феррарі не було машини, котра могла боротися за титул, всередині команди була хороша атмосфера - ідилічні стосунки двох хороших друзів і Кімі, котрий нібито не заважає працювати на майбутнє чемпіонство Феттеля. Але коли машина стала здатною вигравати гонки й конкурувати за титул чемпіона, казка закінчилася - це може виглядати парадоксально. Можливо, в Скудерії думали, що Кімі втратив швидкість, не має мотивації, тому не буде втручатися в розбірки Феттеля з Хемілтоном. Але виявилося, що Кімі досі має жагу до перегонів, а головне - може давати результат. У будь-якій іншій команді були б щасливі мати двох настільки швидких пілотів, але Феррарі робить ставку на Феттеля, Себ - їхній №1, котрого, і тільки його, вони прагнуть зробити чемпіоном. І коли Кімі впродовж сезону їхав стабільно добре, а головне - стало зрозуміло, що він може випереджати Феттеля, а часом і боротися за перемоги в гонках, тим самим позбавляючи Себа очок, Феррарі прийняла те рішення, яке Феррарі - як і належить Феррарі - мусила прийняти. Кімі було звільнено. Гадаю, "канадська" історія стала лише приводом для розмов про звільнення, а посилання на бажаня Маркіонне виглядало як красива історія в емоційному італійському стилі.

Феттель сам розвалив свою перевагу, помилившись у Німеччині та Франції, але команда в його, все ще теоретичному, фіаско також взяла безпосередню участь. Усім відомо про дружні стосунки Себа з Кімі, й замість того, щоб підтримати Феттеля або бодай не заважати йому різкими рухами, перед найважливішою для Скудерії гонкою сезону він дізнається, що його найкращого друга викидають із команди. Те, наскільки сумним Себ був у Монці, його коментарі явно свідчили, що він був шокований і засмучений майбутнім розставанням із Кімі.

У наступному сезоні в команді не буде такої проблеми. Вони зможуть вільно наказувати Леклеру пропускати Себа, коли треба й не треба, бо хто такий Шарль у порівнянні з Кімі? Саме ця повага до заслуженого фіна й зіграла з Феррарі злий жарт - настав час приймати рішення, але замість того, щоб спрацювати по-англійському тихо, в Скудерії повелися по-італійському гамірно. Й застосовувати командний ордер у Монці було вже елементарно пізно.

13 June, 2018

Я сортую: перша спроба

Насправді, вже деякий час збираю поліетиленове пакування - маю невеличку коробку, куди все й складаю. Додалися невеличкі білі коробочки - теж не викидатиму, також є три пивні пляшки, котрі навряд чи приймуть у звичайних "гаражних" пунктах прийому вторсировини.

Також певний час цікавлюся роздільним збиранням та zero waste, але досі руки не доходили сортувати різні пакування - в основному з-під продуктів, адже вони з'являються в сміттєвому відрі мало не щодня. Нарешті, вчора й цього ранку я не викинув:

  • пакет від хліба
  • пакет від кефіру (сполоснув)
  • тетрапак з-під молока (сполоснув)
  • блістер із фольги з-під піґулок
  • обгортку від пачки з чаєм (шурхотливу - "шуршик", як його називають активісти)
  • "віконечко" від коробки з-під вівсяних пластівців
Це те, що я знаю, що приймають на переробку. Також відклав, аби з'ясувати пізніше, чи приймають:
  • фольгований конвертик з-під чайного пакетика
  • поліетиленовий пакетик з-під кориці (сполоснув)
Викинув, окрім паперових рушників, серветок і органічних відходів, картонні пачкі з-під чаю та пластівців. На разі не ставлю собі за мету нуль відходів, а це, все ж таки, картон (папір), котрий розкладається.

Завтра і в суботу будуть їздити активісти й збирати таку вторинну сировину. Спробую з ними зустрітися й запитати про двоє останніх. Може, з'явиться щось іще.

Загалом, я на початку шляху. Не знаю, як далеко зайду - я, все ж, людина лінива, а з пакуванням з-під продуктів усе ж треба трішки поморочитися: щонайменше сполоснути. Крім того, треба це десь тримати, поки назбирається якась притомна кількість, щоб здати на переробку. Наприклад, літрова тетрапачка молока випивається за два-три тижні, а більше тетрапаків не купуємо. Тож зібрати бодай кілька таких пачок - то буде й кілька місяців. Звісно, є речі, котрі збиратимуться швидше - ті ж таки пакети від кефіру.

Спробую, якщо не забуватиму й не набридне, найближчим часом писати сюди регулярно про те, що не викинув.

13 March, 2017

Raw Air. Ліллехаммер. Айзенбіхлер переконливо виграє пролог



Фрайтаґ, Айзенбіхлер, Веллінґер, фото © FIS

Представники Німеччини виявилися найсильнішими в кваліфікації на олімпійському трампліні.

Команди вирушили з Осло до Ліллехаммера сьогодні вранці, а на схилі дня їм належало розіграти кваліфікацію до завтрашнього етапу Кубка світу. Результати прологу йдуть до заліку турніру Raw Air, тож топ-десятка, представники якої, властиво, ведуть перед і в новому турне, продовжила загальну традицію сезону - рідко коли цієї зими прекваліфіковані пропускали кваліфікаційні раунди.

Знову помітним був вітер - власне, нічого дивного в цьому немає, адже в Норвегії, де й так звично віє, повертає на весну. Він зіграв злий жарт із Давідом Кубацкі, котрий традиційно дуже сильно виступає в кваліфікаціях. Лише 108 метрів, і навіть більше 20 очок компенсації за ворота та вітер не допомогли поляку, котрий учора стрибав на тлі болей у спині. Його колегам пощастило більше, але й вони зірок із неба не хапали. Найвище із них на 10 місці кваліфікувався Пьотр Жила, котрий іде четвертим у Raw Air - 131.5 метр, двома сходинками нижче опинився його сусід по кімнаті Мачей Кот, а Каміль Стох набрав 25-ту суму балів. Хорошу спробу продемонстрував Клеменс Муранька - 127.5 метрів, утім, Стефан Хула та Ян Зьобро опинилися вище.

Дискваліфікованим виявився ранній лідер Рьою Кобаясі, його брат у фінал не пройшов, натомість пощастило з вітром Кенто Сакуямі - 129.5 метрів і високе 32 місце. Фінляндія приїхала до Ліллехаммера без Янне Ахонена, Антті Аалто до завтрашніх змагань не відібрався, натомість Яркко Маатта показав хороший стрибок на 128.5 метрів і завершив кваліфікацію 16-м. Поборються завтра за очки Давіде Брезадола та Алекс Інсам - на відміну від Себа Коллоредо та Роберто Деласеґи, гіршими за якого виявилися лише казахи та, доволі несподівано, Каарел Нурмсалу. Обов'язково треба відзначити дебют у Кубку світу турецького стрибуна - першим представником своєї країни в змаганнях найвищого рівня став Фатіх Арда Іпчіоглу. 19-річний спортсмен, котрий минулоріч став першим турком, хто набрав очки в Континентальному кубку, тим кваліфікувавшись на майбутню олімпіаду, приземлився на 109 метрах і посів у кваліфікації непогане 57 місце серед 69 учасників.

Пристойно виступили господарі - найкращим із вікінгів став Руберт Юхансон, котрому стрибок на 137.5 метрів (хілсайз трампліну складає 138 метрів) дав п'яте місце. Одразу за ним розташувалися Андреас Стьєрнен (135.5 метрів) і Андерс Фаннемель, котрий полетів аж на 139. Юханн Андре Форфанґ підтримав колег стрибком на 136.5 метрів і фінішував дев'ятим. Учорашній дебютант Юакім Ауне кваліфікувався на 23-й позиції, натомість геть провалився Даніель-Андре Танде, котрий покладав на Raw Air великі надії. Через жахливу спробу на 112.5 метрів він набрав лише 111.7 очок і вивалився з десятки загального заліку турніру, пропустивши туди Юхансона. Втримався там Дайкі Іто попри 17-ту суму балів - він програв сьогодні Норіакі Касаї. Не найкращим представником своєї країни виявився Петер Превц, поступившись 13-м місцем Анже Ланішеку - втім, Перо ще вчора вранці був другим у Raw Air, а тепер відступив на шосте місце. Повернувся до Кубка світу його брат Домен, хоча його сьогоднішня спроба все ще виглядала проблемною.

Натомість жодних проблем не знали сьогодні німці. Розмінявши 140-метрову відмітку на тренуванні, Маркус Айзенбіхлер прилетів на 140.5 метрів і в кваліфікації, набравши й найбільшу суму балів від суддів. Він більш як на 11 очок випередив цілу групу спортсменів, котрих розділили шість десятих: Фрайтаґа, Крафта, Веллінґера та Юхансона. Це допомогло Айзенбіхлерові скоротити відставання в заліку Raw Air від Крафта з майже 50 до трохи більш як 38 очок, а диспозиція між Крафтом і Веллінґером практично не змінилася.


Повні результати кваліфікації в форматі PDF тут.

Запрошуємо вподобати й поширювати сторінку Стрибки на лижах українською в фейсбуці, де можна дізнаватися більше актуальної інформації зі світу стрибків на лижах!

04 January, 2017

Турне. Інсбрук. Танде виграє й виходить у лідери сезону

Юхансон, Танде, Клімов, фото © Tadeusz Mieczyński / Skijumping.pl

Даніель-Андре Танде виграв вітрову лотерею й очолив заліки Турне і Кубка світу.

Поганий прогноз погоди справдився частково - обійшлося без опадів, однак вітер зіграв ключову роль. Також організаторам довелося попрацювати над горою приземлення, та привести її до якнайліпшого стану так і не вдалося. В пробному раунді, який пропустив зокрема Штефан Крафт, упали, спіткнувшись на нерівностях, Юрій Тепеш і Каміль Стох. Лідер Турне виграв тренування, але забив плече й мусив удатися до знеболювального та тейпування. А за кілька годин до наміченого старту стало відомо, що позмагаються тільки 24 пари - Зеверін Фройнд і Міхаель Гайбьок, котрі за підсумками кваліфікації вийшли одне на одного, підхопили грип. Лікарі команд заборонили їм змагатися, й чемпіон світу поїхав додому, а австрієць має надію виступити в Бішофсхофені. Тож пул лакі-лузерів несподівано збільшився до шести.

Почали змагання майже вчасно, але Юрію Тепешу після спроби на 110.5 метрів довелося довго чекати, поки Ріхард Фрайтаґ стрибне на 114 метрів. Ще одна тривала пауза, й Руберт Юхансон летить на 133 метри, сповна користуючись несамовитою підтримкою вітру, про що свідчать -14.8 очок поправки. Його суперник, легендарний Норіакі Касаї упевнено приземляється на 125.5 метрів, і це лає надію, що ми сьогодні побачимо гідні стрибки. Але вже наступний у черзі Якуб Янда відправився з лавки лише з четвертої спроби - вітер надто крутив, а журі ще й думало збільшити розгін. Цього не сталося - усі стрибали із шостих воріт, а Янда зі 114 метрами програв Яркко Маатта - фін повторив дистанцію Касаї. Чеський ветеран отримав на вітер +0.5, а Маатта аж -12.5 очок, і надалі про вітрову компенсацію можна забути. Роман Коуделка (118.5 метрів) виграв у Сімона Амманна (106 метрів) - швейцарець був роздратований ситуацією, відзначивши, що ніколи раніше не стикався з такою ситуацією, й висловивши припущення, що, маючи ще кілька днів до вихідних, можна було б перенести змагання, скажімо, на завтра. До слова, Адам Малиш, коментуючи стан Стоха після його падіння, зазначив, що замість сьогоднішньої лотереї можна було би провести два старти в Бішофсхофені. Хоча там на післязавтра прогнозують різке зниження температури й теж - вітер і опади.

Представники місцевого клубу Інсбрук-Берґізель Еліас Толлінґер і Андреас Кофлер стрибнули на однакові 115.5 метрів, і досвідченіший пішов далі. 115 метрів показали й представники наступної пари, однак, на відміну від Давіда Кубацкі, австрієць Флоріан Альтенбурґер утратив рівновагу на приземленні й упав - схоже, обійшлося без серйозних травм. Єрней Дам'ян попри виграш у дистанції програв Клеменсу Айґнеру, а тим часом судді, схоже, більш-менш навчилися давати собі раду з вітром.

Дайкі Іто протистояв лідеру Кубка світу, юному Домену Превцу, для котрого змагання в таких умовах були мало не першими на найвищому рівні. Завжди агресивний Домен показав лише 112.5 метрів, але цього вистачило, щоб випередити Іто з його 114.5 метрами. Далі Ян Зьобро, котрий уперше в сезоні пробився до основних змагань, несподівано виявився кращим за доволі стабільного останнім часом австрійця Маркуса Шіффнера. Рідкісну спробу за К-пойнт записав до активу Лукаш Глава, натомість Стефан Хула отримав найгірший вітер і капітулював на 100.5 метрах.

Цікавіші речі чекали попереду - до братньої когорти Превців долучилися представники Австрії брати Губери. Вони показали в кваліфікації подібні результати й мали стрибати в двох наступних парах. Старший, один із лідерів Континентального кубка Даніель не був фаворитом у протистоянні з американцем Кевіном Бікнером. Обидва стрибнули дуже коротко - в район 108 метрів, і австрійцю пощастило набрати більше пунктів і таким чином набрати перші очки в Кубку світу. А от його молодшому братові Штефану не пощастило. Борек Седлак, котрий у цьому сезоні відповідає за "світлофор", дав зелене світло, однак тренер другої австрійської команди Флоріан Ліґль не дозволив своєму підопічному виконати стрибок. Очевидно, на його думку вітрова ситуація була надто небезпечною, щоб випускати спортсмена, й уперше за багато-багато років у Кубку світу стався такий неприємний прецедент. Штфан Губер був дискваліфікований, тож Петер Превц виграв дуель, яка так і не відбулася. Дистанція його стрибка склала 114 метрів, і саме в цей район приземлялася левова частка стрибунів.

Руберт Юхансон досі лідирував, випереджаючи Норіакі Касаї майже на дев'ять очок, але цю пару розсунув Євґєній Клімов - колишній двоборець проводить перший справжній сезон у чистих стрибках і регулярно набирає очки, а спроба на 127 метрів у таких умовах обіцяла їх сьогодні доволі багато. Штефан Лає приземлився на 120.5 і розташувався одразу за легендарним Норі, натомість Андреас Стьєрнен із на два метри довшою спробою японця обійшов. Карл Ґайґер не мав проблем із Цене Превцем - 125 метрів проти 106.5, а Маккензі Бойд-Клауз зі 115.5 метрами  програв Андреасу Веллінґеру - 21-річний німець прилаштувався за Лає.

Італійці на чолі з головним тренером Лукашем Кручеком з'явилися на Турне лише в Інсбруку й одразу пробилися в основні змагання. Але досвідчений Себастьян Коллоредо вирішив, що самої участі недостатньо й злітав на 122.5 метри! Такий стрибок дозволив йому на одну десяту випередити Касаї та, враховуючи абсолютно непрогнозовану ситуацію з вітром, розраховувати на дуже високий результат. Суперником Себа був Венсан Деком Севуа, й француз цю дуель програв, поступившись лише двома метрами дистанції й опинившись між Лає та Веллінґером. Інший представник Італії, 19-річний Алекс Інсам не зміг нічого протиставити стрибку на К-пойнт Мануеля Феттнера. А за ними один із головних німецьких фаворитів Маркус Айзенбіхлер хоч і виявився ліпшим за Таку Такеуті, однак навіть у такий день зі 112 метрами дистанції ні за що боротися не можна.

Попри який-не-який ритм, паузи були, й чим далі, тим ясніше ставало, що другої спроби, швидше за все, не буде. Це розумів і Даніель-Андре Танде, котрий стрибав у наступній парі, й він повинен був вибрати зі свого стрибка все до останнього міліметра й не помилитися на приземленні. Й він із завданням упорався на відмінно - 128.5 метрів, і попри величезний програш по дистанції, випередив Руберта Юхансона через у кілька разів менший мінус на вітер. Тепер Танде залишалося набратися терпіння й чекати на виступи лідерів Турне.

Залишалося три пари - серед їх шести учасників мали стартувати четверо поляків поспіль. Спершу Пьотр Жила не звернув увагу на Андерса Фаннемеля - 121 метр і поточне п'яте місце, але далі, після короткого стрибка Клеменса Мураньки, Мачей Кот повторює дистанцію Жили й випереджає Пьотра на три десятих. Невже фаворити, котрим належало стрибати одне проти одного, не посунуть із подіуму нікого з ранніх несподіванок дня? І як ся має Каміль Стох? Олімпійський чемпіон загалом упорався із погодою. Невідомо, чи завадило йому ушкодження, отримане при ранковому падінні, але 120.5 метрів означали більше восьми очок програшу Танде - норвежець обходить поляка в заліку Турне. Враховуючи, що між Стохом і Крафтом після Ґарміша не було майже нічого, Даніель-Андре міг обійти одразу обох. Штефану Крафту, на жаль для численних уболівальників, не вдалося побороти уривчастий вітер - австрієць стрибнув лише на 116 метрів і програв Стохові 14.1 очка, а Танде - більше 22-х!

Журі мало вирішити, чи проводити другу спробу, котра дала б шанс місцевому улюбленцю Штефанові Крафту ліквідувати дефіцит до Танде. Попередньо, початок призначили на 15:55 за місцевим часом, однак це б означало, що навіть у хорошому темпі не було гарантії її завершення до настання темряви. Враховуючи ж непрогнозований вітер і те, що Берґізельшанце не має штучного освітлення, було вирішено зафіксувати остаточний результат за єдиною спробою. Себастьян Коллоредо та Норіакі Касаї так і залишилися вперше в сезоні в десятці найкращих - останнього разу так високо італієць із Тарвізіо піднімався майже чотири роки тому. Андреас Стьєрнен повернувся до топ-п'ятірки, шостим фінішував Мачей Кот, Мануель Феттнер розділив шосте місце з Пьотром Жилою. Деком Севуа завершив змагання 12-м, Ян Зьобро - 23-м, Яркко Маатта - 14-м, а Кофлер, Фрайтаґ, Айзенбіхлер і Даніель Губер замкнули тридцятку.


Кілька років тому за примхливого вітру в Інсбруку єдину перемогу в кар'єрі здобув титулований у минулому двоборець Анссі Койвуранта. Невідомо, чи піднімуться ще колись на подіум Руберт Юхансон і Євґеній Клімов, але зараз значення має лише перемога Даніеля-Андре Танде. 22-річний норвежець завдяки двом перемогам поспіль вийшов у лідери загальних заліків Турне чотирьох трамплінів і водночас - Кубка світу.


Втім, перевага над Камілем Стохом складає всього лише 1.7 очка, що менше одного метра дистанції. Штефан Крафт програє 16.6 пункту, й щоб здобути другого в кар'єрі Золотого Орла, має створити в Бішофсхофені диво.


Повні результати дня в форматі PDF тут. Тимчасом Польща вперше в історії Кубка світу вийшла в лідери Кубку націй - неймовірний контраст із минулим сезоном, коли поляки здебільшого пасли задніх, і найкраща рекомендація для нового головного тренера Штефана Горнґахера!

Запрошуємо вподобати й поширювати сторінку Стрибки на лижах українською в фейсбуці, де можна дізнаватися більше актуальної інформації зі світу стрибків на лижах!

23 January, 2014

Зимой на игелите. Возможно ли это?

Источник: Skijumping.pl, собственный перевод.

Тёплая зима даёт о себе знать организаторам соревнований по прыжкам на лыжах с трамплина. Чуть ли не в каждом месте, где организовываются соревнования Кубка мира, приходилось искусственно покрывать трамплин снегом. Висла вынуждена была закупить снег за 100 тыс. злотых, чтобы соревнования смогли состояться. В Закопане во время второго дня соревнований гора разгона была в критическом состоянии, поскольку при высоких температурах тамошняя система намораживания не действовала достаточно эффективно.

На данный момент по причине недостатка снега этой зимой не отменено ни одного соревнования уровня Кубка мира, но отменялись соревнования в Континентальном кубке и в Кубке FIS. Климатологи предостерегают, что климат изменяется, и таких зим может быть всё больше. Отмена соревнований - это всегда проблемы финансового и организационного характера. Также это большое разочарование для болельщиков, особенно в таких странах, как Польша, где прыжки очень популярны. На Кубки мира в Закопане или Висле люди выкупают билеты уже в ноябре, резервируют ночёвки, берут отгулы с работы.

Большинство трамплинов, на которых разыгрываются соревнования Кубка мира, имеют игелит и керамическую лыжню разгона. А если обмануть погоду? В ситуации, в которой не удаётся выиграть у погоды и покрыть снегом трамплин, разыгрывать соревнования на игелите? Несколько лет назад на трамплинах Центра в Висле в январе состоялись соревнования по случаю акции Большого оркестра праздничной помощи [http://j.mp/1inZYNB]. Очевидно, это соревнования низкого уровня и малого масштаба, но они показали, что технически это возможно.

Оказывается, в прыжковой среде дискуссии на данную тему появились уже некоторое время назад. На данный момент это только мысли, никто не предложил конкретного проекта. Лукаш Кручек полагает, что рано или поздно это станет действительностью.

"Со стороны технической или организационной нет никаких проблем.  Единственным препятствием является то, что сейчас в правилах есть пункт, что организатор Кубка мира должен иметь гору приземления со снегом. Разгон уже может быть керамическим", - говорит тренер польских прыгунов.

"Если говорить о спортсменах, то в ходе сезона можно переходить со снега на керамику и обратно. Нет проблем. Всё больше трамплинов имеют разгон c искусственным намораживанием. Я думаю, что это естественный ход вещей, хотя, по-видимому, есть сопротивление в этом деле. Когда-то уже ведь были мысли, чтобы Кубок мира объединить с Летним гран-при. Начинать в сентябре и заканчивать в марте, как один сезон", - раскрывает карты Лукаш Кручек.

Утверждение, что для спортсменов такое решение не добавило бы хлопот, подтверждает Ян Зёбро. "Думаю, что это не было бы для нас проблемой. Лыжня разгона является большей проблемой, чем гора приземления, потому что там ты только приземляешься, и на технику прыжка это имеет небольшое влияние. Но и что касается лыжни разгона, это тоже не проблема, т. к. на разных трамплинах разные лыжни, и мы уже должны переходить с ледяной на керамическую. Это нам удаётся делать. Но думаю, что такой ситуации не будет. 21-й век. Техника так развита, что снег может быть сделан даже летом. Думаю, что один или два дня всегда можно будет посоревноваться на снегу, и никогда не дойдёт до того, что будем приземляться на игелит", - отмечает прыгун из Закопане.

Президент Аполониуш Тайнер достаточно осторожен, но признаёт, что такое решение для организаторов было бы облегчением. Хотя наверняка появились бы проблемы, которые нужно было бы решать. "Я могу себе представить, что если за несколько дней перед соревнованием не удаётся покрыть снегом трамплин, то снимаем сетки. Это удастся сделать даже за один день. Лыжню везде делаем керамической, и с этим нет хлопот. Зато трудно предположить, как при очень низких температурах сохранился бы игелит. Представим себе, что принимается решение "прыгаем на игелите". Но в последний момент или, быть может, даже ночью между квалификацией и соревнованиями наступает внезапное похолодание. Слишком поздно, чтобы покрыть гору приземления снегом. Не будет ли игелит трескаться? А если на этот игелит начнёт падать снег? Есть довольно много вопросов, которые надо бы предусмотреть, протестировать", - отмечает Тайнер.

Однако подобного рода изменения зависят не от прыгунов или тренеров, и даже не от президентов  отдельных лыжных федераций. Но этому замыслу определённо противится директор Кубка мира и утверждает, что FIS на нечто подобное не согласится. "Техника всё время идёт вперёд, и прыжки изменяются. Очень важно, что мы имеем возможности, чтобы прыжки развивались. Тот факт, что летом можно на игелите осуществлять прыжки на больших трамплинах, доказывает, что прыжки стали безопаснее. Уже существует правило, что в исключительных ситуациях можно использовать керамическую лыжню разгона вместо ледяной. Но добро на приземление на игелит зимой вступило бы в противоречие с философией, которой руководствуется Международная лыжная федерация. Прыжки с трамплина - это дисциплина зимняя, и FIS уже некоторое время назад ясно дала понять, что соревнования должны проводиться на снегу", - обращает внимание директор Кубка мира.

Хофер перечисляет аргументы против подобной революции: "Если говорить шире, то прыжки не являются дисциплиной, которая была бы подвержена капризам погоды больше, чем другие. К тому же технически мы очень хорошо, и чем дальше, тем лучше готовы к таким трудным ситуациям. Ну и, в конце концов, зимнее оформление - чистый белый снег, голубое небо, низкие температуры, прекрасная природа - являются факторами, которые влияют на то, что наш спорт  такой очаровательный. Следует также помнить, что на каждую зиму у нас запланировано много, около тридцати соревнований. Даже если несколько не состоятся, всё же остаётся их столько, что можно справедливо определить победителя сезона. FIS привыкла настраиваться на отмену нескольких соревнований, и это не является большой драмой. Скорее ситуация, когда состоятся все соревнования, считается аномальной. Это нынешняя точка зрения Международной лыжной федерации".

Однако, ни голубое небо, ни белый снег, не низкие температуры не принадлежат к компетенции FIS или человеческой техники, по крайней мере, в обозримом будущем. А прыжки изменяются быстрее, чем можно было бы представить. Доказывают это революция с поправками на ветер и лавку, или быстрое, стремительное развитие женских прыжков. В свою очередь, с точки зрения FIS, отмена двух или трёх соревнований, в самом деле, не является драмой. Однако, с точки зрения организаторов конкретных соревнований ситуация не такая розовая и часто означает серьёзные финансовые и репутационные последствия.

И, собственно, по этому поводу директор Хофер имеет конкретные опасения: "Боюсь, что если бы мы на это пошли, то никто бы даже не старался покрывать снегом трамплины, организаторы пошли бы только по пути наименьшего сопротивления. Сейчас недостаток подготовки трамплина может означать выпадение из календаря. И это не так уж трудно. Снег нужно заранее заготовить, либо иметь три морозных ночи, чтобы покрыть снегом большой трамплин. Только снег определяет, что зимний вид спорта является зимним видом спорта. Прыжки на игелите являются несколько иными прыжками. Спортсмены получают очки в Континентальном кубке на снегу, стало быть, и в Кубке мира должны прыгать на снегу. Очки за прыжки на игелите присуждаются в соревнованиях Летнего континентального кубка или Летнего гран-при".

Если бы, однако, в будущем дошло бы до объединения Летнего гран-при с Кубком мира, и был бы это один длинный цикл с одной наградой, присуждаемой в марте, наверняка ничего бы уже не удержало бы от такого изменения. Вальтер Хофер утверждает, что такие планы, и даже конкретные проекты существуют, если, однако, это должно было бы произойти, то в дальней перспективе, хотя для этого уже сделаны первые шаги. "Были такие разговоры, но сейчас хотим только увеличить период проведения Кубка мира. Потому в этом году появились соревнования в Клингентале несколько раньше, чем обычно проходило открытие. Хотим также заканчивать цикл чуть позже, с окончанием марта. Появилось на прыжковой карте несколько новых объектов в местах, где есть больший шанс на снежную и морозную зиму. Алматы, Чайковский - там можно будет прыгать уже в середине ноября", - отмечает Вальтер Хофер.

Отчётливо видно, что со стороны FIS есть явное сопротивление, чтобы вводить именно такие изменения. Неужели климатические изменения и натиск со стороны организаторов, которые несут большие расходы, не вынудят, таким образом, FIS к изменению положения? Определённо, такие идеи приветствовали бы также и экологи, за которыми ведь стоят влиятельные политики. Если стоимость подготовки соревнований будет всё возрастать, от прыжков могут начать отворачиваться спонсоры, что означало бы информационную смерть дисциплины.

16 August, 2013

Глядя на луну

Ночью, полной лунным взором,
Мы теряем очертанья...

TBC

11 February, 2013

Я выбираю дорогу к маю...

...среди холодных дней.
Пусть снег блестит - во мне звенит ручей,
Дышу весной!..


Февраль так и дышит весной с самого начала.

Год назад эта песня воспринималась очень трепетно на фоне дерпессняка от постоянного сильного мороза. Сейчас как-то непонятно. С одной стороны, круто, что февраль, а уже так тепло. С другой стороны, миновала лишь первая декада. И все эти десять дней февраль дышит весной. Казалось бы, так рано. Но не покидает тревожное, хотя и вполне логичное, ощущение, что за оставшие до весны дни ещё вернётся зима. Но так не хочется! Как и год назад, хочется весны. Тогда больше хотелось тепла. Сейчас хочется солнца.

Только солнце просили наградой!


15 January, 2013

Де чотири години?

Прогулювався і думав.

От звичайна, середньостатистична людина, що працює за розкладом, тобто має нормований робочий день. З 9 до 18, 8 годин з годинною перервою.

Між пробудженням та початком роботи нехай минає півтори години. 9 годин на роботі, і нехай ще півгодини приїхати додому. 1.5 + 9 + .5 = 11 годин. Ще 8 годин людина спить. 11+8 = 19. Нехай іще двічі їсть між роботою та сном - ще максимум година. Загалом 20. Такі от грубі підрахунки

Куди спливають решта 4 години? Відпочинок? А що таке відпочинок? Хотів би помилятися, але припускаю, що у більшості таких от "впорядкованих" людей це телевізор та/або комп'ютер.

Тобто, за великим рахунком, щодоби людина витрачає 4 години на ніщо.

27 August, 2012

Несвязные впечатления

Прогулялся по бывшему парку Горького. То, что когда-то было парком Горького, осталось в далёком прошлом. В теперь уже настоящем и будущем - американский лунапарк.

Мне кажется, будь я малым ребёнком, не ведающим о жертвах, я был бы в восторге от увиденного и хотел бы не просто посещать этот парк, а жить прямо там! Но, увы, мне не так мало лет, и жертвы я осознаю: из той части, которая сейчас открыта для посещений, половину деревьев выпилили, ещё треть укатали в асфальт или выложили плиткой.

Что действительно круто или очень хорошо: колесо обозрения, верёвочный парк, а также большое количество туалетов - последний факт действительно радует. Также неплохое решение применили для музыкального оформления - грибы-колонки, расставленные по клумбам, в разных тематических зонах парка воспроизводят соответствующее данной зоне музыкальное сопровождение. Хотя в детской зоне мне показалось, что оттуда одновременно звучали две мелодии.


Наиболее громко они звучат вблизи экстремальной зоны, что доставляет значительные неудобства местным жителям.

Что непонятно - большое количество по сути одинаковых аттракционов типа "люлька на палке": люлька закреплена на вращающемся вверх-вниз рычаге. В разных вариациях вращаться может и сама люлька в тех или иных плоскостях.

Показалось также, что количество гоповатых субъектов в сравнении с предыдущей версией парка не уменьшилось.

Ещё - и это ожидаемо - строгие секьюрити гоняют с газонов. Мне всегда казалось, что газоны в зонах отдыха для того и существуют, чтобы на них можно было полежать-посидеть. Вероятно, в нашей деревне до понимания этого ещё не доросли. Впрочем, безусловно, не тот это газон, который выдержит топтание - уж очень он нежный и сугубо декоративный.

Позабавила огромная лысая поляна на том месте, где ранее, возле нынешнего колеса обозрения, находились некоторые строения: кафешка и пара "игровух". Их сносили буквально неделю назад. За неимением лучшего решения это место просто расчистили и засыпали чернозёмом.

Вообще, парк ещё явно недоделан. Так, например, тыльный вход со стороны Динамовской за воротами ещё не выложен плиткой. Также не закончены работы по укладке плитки и с внутренней стороны. Плюс (или минус?) несколько незаконченных зданий. прямо посреди открытой части. Я уж не говорю о том, что часть парка за кинотеатром до сих пор в руинах, и лично мне слабо верится, что её закончат в этом году.

Вылизали яр (забыл его название, а оно есть) со стороны улицы Веснина: выпилили вокруг него деревья и зачем-то загородили забором. Есть подозрение, что в будущем его либо засыпят, либо, не засыпая, утилизируют для какой-нибудь цели. А я в детстве там пытался кататься с горки на лыжах.

Рядом с центральным входом, внутри, ярмарка тщеславия - выставка фотографий под громким названием "Парк до реконструкции", где, естественно, показано, в каких руинах он пребывал: отобраны самые невыгодные ракурсы, которые только можно было найти. Я таких ужасных развалин не помню, хоть убей.

Парковка со стороны Динамовской - платная. И маленькая. Прямо на Динамовской образовывается очередь на заезд, мешая тем, кому вовсе не надо на стоянку. В общем, как и ожидалось, проблема парковки не решена.

13 August, 2012

Август. Время перемен

Жара сменилась прохладой. Резко. Прохлада напомнила о прошлом августе. Было желание убраться подальше от жары. Получилось. Но холод оказался чрезмерен.

Прошёл год, пришла та же пора, пришла та же, но наша, более родная, прохлада, пришли воспоминания о той, менее родной, прохладе. Прошло время, пришло осознание прошлогоднего путешествия.

Идёшь по улице - и подмечаешь схожесть видимой картинки: то здесь, то там; а вот это вообще вызывает аналогичные ощущения - или, по крайней мере, очень похожие на те, что были там, далеко на севере.

Почему-то август - эдакий месяц путешествий и визитов. Замечаю уже не первый год. То к нам родственники приедут, то вот год назад в роли такого вот странствующего родственника выступал сам. Август. Время перемен.

Как, наверное, и любой другой пограничный месяц. Вот только как к переменам относятся более-менее регулярные путешествия? Смена картинки за окном? Или, что логичнее, смена окна? Пожалуй: вместо привычного пролёта, который всегда на одном и том же месте, к которому ты так привык, каждую деталь за которым ты знаешь наизусть - что-то новое. Для начала - мелькание дерев или облаков (в зависимости от высоты). Затем - новое стационарное, но временное окно с новой картинкой, с новыми деталями, которые ты видишь впервые и, не исключено, не увидишь более никогда. Либо не очень скоро.

Другие люди. Другие лица. Другие голоса. Другой язык - даже если ты на этом языке разговариваешь с рождения, с детства. Но - другой язык. Другие интонации.

Другие привычки людей. Другая страна, даже если ты в этой стране родился и начал расти. А ведь тебе не так много лет. А каково тем, кто старше?

Другое мироощущение. Ты понимаешь, что не только ты ощущаешь мир по-другому в другом месте. Но и те, кого ты встречаешь там, совершенно иначе, чем ты, ощущают мир. Казалось бы, такой знакомый, такой одинаковый мир.

25 May, 2012

Страна грёз

Знал я, или чудилось мне -
Существует страна мечты,
В этом крае растёт волшебный сад.

В сад тот каждый может войти,
С ощущеньем загадочным
Приобщиться к секрету дивных чар.

Пусть несёт меня река
В фантастическом челне,
В небо несёт,
Будто бы во сне.

Там есть потайные ходы,
Что идут до самих глубин,
Там созданья небесной красоты.

Но себе я не ставлю вопрос,
Где на карте страна мечты,
Но немедля пускаюсь в дальний путь.

Пусть несёт меня река
В фантастическом челне,
В небо несёт,
Будто бы во сне.

Нас несёт, несёт река
В фантастическом челне,
В небо несёт,
Будто бы во сне.

(О. Скрипка. Перевод (c) spodmore, весна 2012)

06 July, 2011

Ricciardo українською

Британці вимовляють "Рікардо": http://www.youtube.com/watch?v=HABa8ZC6HqU .

Але я взяв правопис і вирішив з'ясувати, як, все-таки, італійську вимову цього прізвища передати українською саме на письмі. Тому що у вимові в мене труднощів не виникає.

Якби Ricciardo був один такий, я б, певно, і не брався. Тим більше він австралієць. Але ще є персонаж на прізвище Panciatici. Алєксандр Кабановскій... окей, жартую. Олександр Кабановський розповідав, що Антон Небилицький (окей, Антон Нєбиліцкій... ох уже ці мовні питання!), партнер Panciatici по стайні у WSR, учив його, як вимовляти його прізвище (дарма, що той - француз). Хоча, знову ж-таки, особисто я проблем у вимові не бачу.

А от щодо письма...

Джерело: Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. — 3-тє вид. — К.: Освіта, 1997. — 254 с. (ISBN 966-04-0078-0)

§ 18. М'який знак і апостроф в іншомовних словах (сторінка 39-40)

В іншомовних словах апостроф перед я, ю, є, ї ставиться не тільки після губних та р, а й після шиплячих та задньоротових, якщо після них чується звук [й]: комп'ютер [-пйу-], Дансм'юр [-мйур], бар'єр [-рйер], Руж'є [-жйе], Х'юстон [хйу-], Г'ята [гйа-].

Як виняток після зубних апостроф ставиться в таких словах: ад'ютант, ін'єкція, кон'юнктивіт, кон'юнктура.

Кінець цитати.

Щодо класифікациї приголосних, а саме - що таке губні, зубні, шиплячі, задньоротові - слід дивитися те ж джерело, сторінка 17. Згідно з цією класифікацією, ч - шиплячий (ну, це і так відомо).

Отже, якщо послуговуватись українським правописом, то виходить, що слід передавати італійські прізвища Ricciardo, Panciatici на письмі як Річ'ярдо, Панч'ятічі.

Хоча в процесі обговорення у моїй філологічній родині висувалися варіанти Річіардо, Річьярдо, Річіярдо, навіть Річардо, і ще більш екзотичне Річйардо, хоча оце найекзотичніше - ніщо інше, як пряма транскрипція цього прізвища.

Проти вимови Ріккьярдо (можливо, Рік'ярдо, і/або з однією к) нічого не маю. Все-таки - австралієць, і в таких випадках слід орієнтуватися на вимову тією мовою, яка прийнята в тій країні. Підкреслюю - орієнтуватися. Адже є ірландське ім'я Ciarán, яке англійською вимовляють Кіаран (К'яран).

А вимова "Рікардо" ріже слух...

20 February, 2011

Reprezentacja Polski w skokach narciarskich

Отакої. Давно збирався з'ясувати для себе, як все ж-таки правильно читати поляків, що літають на лижах.

Напишу українською, аби розрізняти "м'які"/"тверді" є/е, і/и.

Напишу на украинском, дабы различать "мягкие"/"твёрдые" є/е, і/и.

Ну якщо з Адамом Малишем ніби зрозуміло і відомо, з Камілем Стохом теж ніби розібралися, в Давіді Кубацкі нічого складного, то от щодо інших.

Уся інформація про польсьске написання взята з польської вікі про стрибки на лижах, яка є, напевно, найдокладнішою серед інших вікі на цю тему (ну, можливо, окрім, німецької).

Також кожного стрибуна супроводжуватиме посилання на ґуґлтранслейт з польським прононсом та на ютьюб.

Марцін Бахледа (Marcin Bachleda, слухати, ютьюб). "Ці" дійсно дуже схоже на єкстремально м'яке "чі". Хоча слід розуміти, що польське буквосполучення "ci" - то є аналог українських "ті" і похідних. Особливо яскраво це видно на прикладі лиж. Польською лижа - narta (нарта), лижний - narciarski (на наш манер - нартярський).

Стефан Хула (Stefan Hula, слухати, ютьюб). Чесно кажучи, орієнтуючись на власні пізнання у польській вимові, був переконаний, що читається він Гуля.

Мацєй Кот (Maciej Kot, слухати, ютьюб. Знову та сама тонка межа між "цє" і вкрай м'яким "чє".

Давід Кубацкі, Адам Малиш, Лукаш Рутковскі - тут все нібито прозоро.

Пьотр Жила (рус. Пётр Жила, Piotr Żyła, слухати, ютьюб).

Кшиштоф Мієнтус (Krzysztof Miętus, слухати, ютьюб). Послухавши ґуґла, хочеться вимовити "Мієнтус", але, слухаючи польського коментатора, розумієш, що так явно саме "іє" не звучить.

Каміль Стох (Kamil Stoch, краще не слухати, ютьюб).

Рафал Шліж (Rafał Śliż, слухати, ютьюб). Взагалі Ś поляки вимовляють як дуже м'яке "шь", тому, можливо, можна було б передати українською як Шьліж, але то вже дуже екстремально :)

Примітка: російською "цє/чє", "ці/чі" - саме так, м'яко - не вимовиш, тому дійсно буде і Мацей, і Марцин (хоча тут російською краще, напевно, таки використовувати варіанти з "ч").

Примечание: по-русски "цє/чє", "ці/чі" - именно так, мягко - не выговоришь, потому действительно будет и Мацей, и Марцин (хотя здесь по-русски лучше, наверно, действительно использовать варианты с "ч").

04 February, 2011

После вчерашнего (posted as were, draft by 2008-12-05)

После имевшего место быть обсуждения подумалось, что надо объясниться. Естественно, нижеизложенное будет иметь вид оправданий. И так оно, в принципе, и будет. Но я попытаюсь оправдать себя в первую очередь перед собой самим. А вам донести свою позицию. (Правда, говорят, что после драки руками не машут, но поскольку именно драки не было (и слава Богу, хотя допускаю, что в иных "сообществах" в процессе обсуждения могло бы дойти и до драки), осмелюсь помахать.)

Но начну с извинений. Поступил паршиво, когда закрыл уши наушниками (номер раз) и когда ушел (номер два). Приношу искренние извинения, был не прав.

Вы говорили о том, что было советское общество, что не было национальностей. Был "советский человек". Здесь я с вами спорить не стал, т. к. в Штатах тоже нет национальностей - там есть "американец", и по сути, разницы здесь нет, и это правильно. И в Украине должен быть "украинец". Не по национальности, а по духу. Так же, как в России сейчас "россиянин".

И "советского человека", и "американца", и "украинца", и "россиянина" воспитывают в школах. Просто так исторически сложилось, что в Советском Союзе воспитывали на русском языке, а в Штатах - на английском. Но мне сложно себе представить, чтобы "украинца" воспитывали в русскоязычной школе. И я считаю, что нормальное государство должно воспитывать человека, который будет работать во благо государства. Я веду к патриотизму. Невозможно воспитать патриотизм к государству Украина в русскоязычной среде.

Может возникнуть вопрос, а зачем воспитывать патриотизм? Что он даст?

Он даст понимание того, что нужно государству от тебя, и чего ты вправе требовать от государства. У нас же, у меня складывается такое впечатление, бытует мнение, что человек государству ничего не должен

Пропустил скорую

Подкатывался на красный светофор первым в правом ряду. На светофоре картонная стрелка направо. Позади меня - скорая, без мигалок, просто. На таких перекрестках, если мне прямо, а я в правом ряду, и в наличии картонная стрелка, я обычно мониторю, не поворачивают ли сзади направо, дабы, в силу своих возможностей, дать возможность сзадиидущим совершить поворот.

Скорая не подавала сигнал поворота, потому я не заморачивался. Но, когда уже подъехал вплотную к светофору, заметил, что скорая все таки включила поворотник. Я выполз далеко за светофор, дав скорой возможность повернуть, заодно помигал ей аварийкой - мол, сорри.

Водила мне в ответ благодарственно пофафакал :)

25 January, 2011

О пользе лучшего - для ленивых

Взросление - это когда идешь по холоду без шапки и чувствуешь себя не крутым, а дебилом! (народная мудрость)


Человек - это (само)обучающаяся нейронная сеть. Степень этой самости зависит от внешнего влияния, но в первую очередь, что естественно, на человека в период его обучения (в терминах нейронных сетей) влияют школа и родители. Ведь в первую, скажем, четверть своей жизни человек учится. И дело не только в классическом образовании. Человек учится общаться с другими людьми, воспринимать мир, понимать природу, следить за собой, быть осторожным.

И учится узнавать лучшее. И вот, пожалуй, на это обучение родители влияют больше всего. Конечно, если они есть. Ибо если их нет, и ребенок воспитывается в серых буднях детдома, я могу только догадываться, как происходит их процесс обучения в таковых условиях.

...Больше всего - потому, что родители - это люди, которые вольны принимать решения за своих детей. Именно так - от решения родителей зависит, как ребенок будет развиваться. Но родители бывают разные, и всякие по-своему определяют свободу своих детей. Кто-то пихает своего сына или дочь по разным секциям, кружкам, эстетическим школам. Кто-то этого не делает "насильно", но путем убеждения понукает детей к тому или иному выбору. А кто-то не делает ни первого, ни второго, пуская всё на самотёк.

Дети ведь тоже разные бывают. Есть инертные, есть активные, есть умные, но ленивые. Причем, иным родителям понять и принять, что их ребенок ленив или меланхоличен, составляет больших усилий, и они пытаются сломать сына или дочь едва ли не через колено. Есть те, кому просто неинтересно ходить в музыкальную школу. Но одни в этом честно признаются. Их родители отвечают жестко - мол, мы решили, так-то ты и будешь учиться скрипке. Иные родители спросят, а чего бы ребенок хотел. А иные ребята, не желая расстраивать родителей, будут уныло учиться выпиливать лобзиком.

Но лишь вырастая, молодой человек может понять и оценить, чем следовало заниматься в школьные годы, чего не следовало делать; правы были их родители или нет.

Сия лирика к тому, что я себя сейчас чувствую хорошо. Нельзя сказать, что ранее я чувствовал себя плохо. Нет, ну бывало, конечно, в основном, когда болел или не досыпал.

Стукнуло мне двадцать шесть и почти с половиною, как понял я, что надо бы делать зарядку по утрам. Во как.

Родители, в моем детстве, неоднократно поднимали этот вопрос. В основном отец. Но они были весьма деликатны, давая мне максимальную свободу выбора - если я не хотел, то я их пожеланиям и не следовал. А мне - умному, но ленивому - только того и надо было. Поменьше чего-нибудь делать, особенно с утра.

А теперь, даром, что моим занятиям зарядкой идет лишь вторая неделя, я готов проповедовать сие нехитрое времяпрепровождение. Собственно говоря, совет для ленивых или нерешительных.

Проснитесь утром. Не надо ждать понедельника и ставить будильник на полчаса раньше. В любой день. Проснулись. Повалялись минут десять. Больше не надо - перехотите. Встали. А что дальше?

А дальше - импровизируйте! Памятуя лишь об одном: с утра вам надо погонять немного кровь и кислород в собственном организме. Не думайте о каких-то нагрузках. Просто проведите легкую разминку. Вспомните, с чего начинался урок физкультуры в вашей школе. Не обязательно маршировать левой-левой-раз-два-три-четыре. Тем более, что, живи вы в квартире, вам для этого всё равно не хватит места.

Поккрутите-помашите руками. Поповорачивайте корпус влево-вправо. Понаклоняйтесь, поприседайте, потянитесь чуть-чуть. Главное - помнить, что вашу зарядку-разминку оцениваете вы сами. Вы ни перед кем не должны отчитываться. Вы делаете это для своего же блага.

Моя зарядка занимает максимум минут восемь. Я не надрываюсь. Не тягаю тяжести. Даже не подтягиваюсь. (Кстати, в конце зарядки повисеть совсем не грех.) Пока просто разминаюсь. При этом в течение дня чувствую себя бодро и прекрасно. Появляется энергия, которую можно направить на что-нибудь полезное.

Поверьте, время начинает течь совершенно по-другому. Я даже не могу сказать, быстрее или медленнее. Просто его появляется больше, хотя вроде бы делаю все то же самое, что и раньше.

Попробуйте поразминаться утром. Не понравится - бросите. Но помните - вы сами себе судья. Сами себе самообучаемая нейронная сеть. За вас самих вас же больше никто не научит.

Будьте бодры и добры! Удачи :)

30 July, 2010

Тумбочка

Вот еще один минус обнаружил - впрочем, это похоже на отсутствие подогрева зеркал заднего вида - черная клавиатура не так хорошо видна в обычном освещении - достаточно тусклом - моей комнаты, следовательно, желательно бы наличие подсветки клавиатуры: на серебристом делле проблема не стоит.

Так, а насчет набора текста - нормально. Но это - тумбочка, которая заметно ниже моего рабочего стола на работе, да и посадка отличается существенно - там мне больше приходится задирать руки вверх, что при том, что ноут не скошен, доставляет неудобства. Надо бы попробовать на работе же протестить делл. Но не тащить же два ноута? Или тащить?...

Еще - с трудом попадаю на запятую. Её просто не видно. Не знаю, как у меня получается попадать по оной на делле, но сам факт.

Пересмотрел сегодня еще раз много ноутов. Искал пятнашки без нампада. Стоят космических денег - и то только деллы: с нормальной клавой (в смысле с нормальными стрелочками). Но посмотрел обзоры этих деллов - ох и греются!

В итоге решил обратить все-таки взор на 14'' - там нампадов точно нет. Пока насмотрел только асусы. Но в обоих случаях - и деллов, и асусов - глянцевый экран, который мне на инспироне надоел. Хотя я его использовал полтора года - и как-то использовал.

Есть, конечно, латитьюды - но они, помимо того, что дороги, еще и просят кирпича (как и более дешевые востро) - т. е. не скошены ни разу и толсты...

In the Lap

Тепер спроба перевірити, як почуватимуться руки. коли ноут на колінах. Схоже, що значно краще, ніж коли на столі на роботі. Єдине що, треба провести порівняльний тестдрайв із деллом.

Але пальці, такі звиклі до деллівського розташування кнопок, не слухаються розташування хапешного.

Стрілочки й досі замалі, деліт, хоум, енд бозна де... Не знаю, час, як я казав, ще є, але, знову ж таки, треба зацінити у порівнянні з деллом на колінах і на тумбочці. Принаймні поки що більш-менш зручно. Хм...

Ще одне - я боявся, що на 15-дюймовому екрані шрифт здаватиметься замалим. Але побоювання були марними - все окей.

Ще що відзначаю - важко сказати, за рахунок чого - частина долоні не торкається тачпаду, на відміну від делла. Можливо тому, що він або меншийЮ або лівіше розташований.

Ну і також тестю, наскільки він холодніший на колінях. (На підставочці, ясна річ.)

Сравнение

Теста ради сравнение поведения рук при наборе с НР и при наборе с мицумы.

Оказалось, что я раньше не замечал, что и при наборе... Ан нет, сел поудобнее - правая рука стала меньше гулять. Так что вот что оно значит - клавиатура под углом, а не параллельная столешнице.

Будем посмотреть еше в домашних условиях ощущения...

Рюмашка дождя

В Харькове стоит страшная жара. Но вчера выдался грозовой день, в который я съездил за новым ноутом. Тестдрайв игровой его части (ага, квейклайв) я провел, теперь тест на то, как за ним набирается текст.

Первое впечатление - неудобно. Нампад заставляет сдвигать руки в сторону. И если левой руки это не касается, то правой приходится гулять. Руки приходится держать близко одна к другой. Кнопки меньше. Передний край не скошен - неудобно. Кнопки меньше, чем в делле.

Приходится задумываться над тем, чтобы вернуть.

Сейчас подвинул ноут так, чтобы сидеть не посередине экрана, а посередине клавы. Всё равно впечатление, что клава меньше в два раза (хотя из-за нампада она действительно меньше).

Из плюсов - матовый экран и широкие возможности светокоррекции (фича дискретной видяхи). Греется только снизу. Надежное крепление дисплея, который также защелкивается крючками.

Маленькие кнопки стрелок - неудобно.

Смотрел аналоги пробука. Ничего не нашел. Не хочется глянец, а глянец есть. И теперь не хочется с нампадом, хотя после того, как сперва его не воспринял, позже, рассматривая 15-дюймовые ноуты, захотелось с нампадом. Теперь понимаю, что ошибся.

На раздумья - возвращать или нет - сегодняшний день и два выходных. В частности боюсь усугубить туннельный синдром. Не хотелось бы.