Алжир - Словенія 0:1. Добрий сон

Чи то післяобідній час дається взнаки, чи то дійсно такі нудні матчі, але, як видно з заголовка, я знову проспав.

Проспав не весь матч, але поки що можу констатувати, що ті учасники ЧС, що вже вступили в боротьбу, особисто мене розчаровують. І можливо, що я небагато втрачу з того, що пропущу кілька поєдинків по роботі.

І так, я не здивований вилученню алжирця...

Англія - США 1:1. Гідний матч

Але все одно хочеться більшого. І ти знаєш, що більше далі буде. Але поза тим хочеться уже зараз.

Фаворит зіграв гірше, ніж може, не-фаворит - краще, ніж очікувалося. Напевно, це перший із п'ятірки матчів, що вже вілбулися, до гри учасників якого пасують такі характеристики. Адже ні Уруґвай, ні Нігерія не зіграли краще, ніж очікувалося.

Щойно побачив, що у воротах англійців Ґрін - запротестував. Чому не Джеймс? Я був певний того, що першим номером має бути Джеймс, із його-то досвідом. Джеймс, який провів просто таки блискучий сезон. Хтозна чим послуговувався Капелло, коли ставив Ґріна...

Але в одному я впевнений точно: навіть якби Роберт не припустився у тому епізоді помилки, американці все одно б забили. Бо вони охочі грати у футбол, вони завжди грають на атаку і люблять забивати голи. Про це свідчить бодай той факт, що вони завдали щонайменше 12 ударів по воротах Ґріна. Нехай більшість із них неточні та з-за меж штрафного, проте все ж таки один такий точний призвів до взяття воріт.

Ще не зрозумів, чому Капелло зняв Кінґа. Особисто я не помітив якихось серйозних огріхів у його діях. Тож, можливо, травма, а, може, у Капелло не прості окуляри.

Хто там ще у групі? Словенія та Алжир...

Аргентина - Нігерія 1:0

На початку матчу альбіселестес показали свій потенціал: стартовий відрізок завершився логічним голом Хайнце, і виглядало на те, що нігерія ось-ось попливе. Але часто буває так, що одна з команд на старті матчу демонструє, сказати б, м'язи, не втілює стартову перевагу у голи і, зрештою, не досягає бажаного результату.

Аргентинцям у цьому сенсі пощастило, і вони отримали змогу грати від рахунку. Але чи на це розраховують уболівальники в Аргентині?

Так, атаки несли загрозу, так, Ромеро фактично байдикував - за весь матч африканці так і не влучили у ворота, та й флангових подач, які б доходили до рук Ромеро, не було.

Хоча наприкінці гри суперорли все-таки спробували врятувати результат - в останні хвилин 15 контролювали м'яч, навіть декілька потенційно небезпечних нагод мали. Але який може бути результат, якщо м'яч не летить у ворота? У цьому сенсі дуже великий контраст між навантаженням на воротарів: Еньяма працював у поті чола.

Загалом, команда Марадони постала такою, якою були команди його попередників на двох попередніх чемпіонатах світу: ніби і фаворит, ніби і грають добре, але у тому-то й справа, що можуть іще ліпше, причому набагато. Немає стрижня. Немає харизми.

І я тут розумію, чому призначили Марадону - сподівалися на його харизму, як у нас сподівалися на харизму Блохіна. І можемо себе потішити, що ставка на Блохіна спрацювала.

Втім, завершу цей пост так само, як і попередні: ще все може бути. І аргентинці можуть прокинутися, і на французів спуститься натхнення - хтозна.

Республіка Корея - Греція 2:0. Підсумок

Головний підсумок - надолужив добрий тайм сну. Достатньо одноманітний, монотонний футбол я встиг побачити.

Греки мають добряче виставитися Михайличенкові та його команді за те, що поїхали на мундіаль. Адже складається враження, що вони туди дійсно що потрапили - випадково. Поки що за три матчі вони справляють враження аутсайдера. Причому аутсайдера без будь-якого малюнку гри. Без потенціалу. Навіть без бажання грати - навіть, не граючи здобуваючи Кубок Європи, вони демонстрували те бажання. Повна апатія зараз. Повна імпотенція.

Корейці сподобались. Втім, на тлі греків, думаю, чимало команд би сподобалися. Грають азартно, з інтересом, хлопцям цікаво грати, вони хочуть показати свою майстерність люду.

Греки не хочуть.

Корейці вирішуватимуть друге місце з Нігерією. Втім, знову таки, зачекаємо...

Не поставил украинскую клаву

А надо.

Снова ложусь после полуночи. Давно так поздно не ложился. А завтра подъём ни свет ни заря.

Надо себя дисциплинировать. Надеюсь на героя. Вот только не рассчитываю - рассчитывать надо только на себя. Во всяком деле.

Уруґвай - Франція 0:0. Враження

Враження від матчу загалом позитивні, але жодна з команд не виглядає такою, що здатна вирішувати серйозні завдання на цьому турнірі.

Безумовно, рівень гри обох колективів був набагато вищим за те, що продемонстрували команди господарів та Мексики у матчі відкриття. В першу чергу відзначаю те, що у першому матчі мундіалю суперники грали з певною амплітудою, нестабільно. Тут же був, дійсно, певний рівень, якого команди трималися від стартового до фінального свистка.

Також тактично геть інша планета. Уруґвайці та французи блискуче закривали одне одного в центрі поля - в зоні опорних хавбеків, залишаючи, по суті, для розвитку атак лише фланги. Кілька разів пробували застосовувати дальні удари, що, згадуючі дуже негативні коментарі обох голкіперів про ігровий м'яч, було цілком логічним.

Після сьогоднішного дня ясно, що фаворити групи грали саме в другому матчі. Виглядає на те, що Мексиці та ПАР нічого не світить. Але давайте дочекаємося другого туру - цілком можливо, після нього враження зміниться...

ПАР - Мексика 1:1. Match Review

Придавлений до канапи котом вирішив викласти враження.

Хтозна чому, але команди не показали яскравого футболу. Багатьох людей цитували, мовляв, матчі відкриття завжди нудні. Не можу сказати, що сабжевий матч був нудним, але є поєдинки і цікавіші. В тому, що такі є в доробку мексиканців, я не сумніваюся. А от щодо ПАР, пригадуючи їх сіру гру на Кубку конфедерацій, можу сказати, що господарі чемпіонату зіграли сильно. Можливо, навіть, несподівано сильно. Принаймні, як на мене - точно.

У Мексики не було швидкості. Причому, швидкості думки. Франко мав пару моментів у першому таймі, але в них діяв якось не по-форвардівськи, а загалом був інертним та малопомінтим. Вела взагалі мовби на поле і не виходив, хоча один дивовижний пас віддав (агов, Ґілле!). Найбільш активним в атаці був Дос Сантос. І складалося враження, що окрім цієї трійці атаки в Мексики у першому таймі ніхто й не будував.

ПАР у першому таймі діяли, як з'ясувалося в підсумку, так, як мексиканці - більшу частину другого. Дуже багато обрізок в центрі поля, причому не простих, а таких, які залишали двох-трьох гравців уже-атакуючої команди проти трьох-чотирьох захисників. І якщо Мексика свої потенційні нагоди не реалізувала, то Чабалала розкішним ударом завершив блискавичну контратаку ПАР.

Справи почали ладитися у Мексиканців лише після виходу наддосвідченого, легендарного Куатемока Бланко, який змінив Велу. Так, увійшов у гру Куатемок не миттєво, але зовсім скоро почав відпрацьовувати довіру тренера: від нього пішли гострі передачі, він додав своїй команді швидкості. Швидкості розуму. Побільше б таких Куатемоків - ну аби ще одного - гляди, не відбулися би південноафриканці нічиєю...