Знову пожаліюся

Roads, another nameless city, hitchhikers with no money. When you drive I sleep behind you, wake me when you're tired too.

Пожаліюся з того, що треба працювати, а понеділок, а сплю... навіть попри каву.

Власне, похолоднішало, що не може не радувати. 21 градус - нормально :)

ПРАЦЮВАТИ!!11

Roads, another nameless city, hitchhikers with no money. I'm driving now, you are asleep, and I am just about to weep.

Дякую за чудову музику гуртові Brainstorm.

That's Me In the Corner

That's me in the spotlight, losing my religion...

Ha. R.E.M. rule :) Just this song. Don't wanna yet to listen more of them.

And noww... switch!

Яергові думки про влоґ. І про те, що щось у мене щось із пальцями :) Не влучаю по клавішах. Можливо, ще сплю %) (Зараз прийшла бабця фахівець із клінінгу (прибиральниця цивільною мовою) в бандані "Самсунг".)

Так ось. Вирішив я, що можна було б порозмірковувати на певні теми. Скажімо, сьогодні прочитав новину про те, що американський підліток взяв участь у цікавому експерименті. Тринадцятирічному Кембелу дали на тиждень покористуватися сонівським касетним вокменом (20 років від дня випуску першого), а хлопчина юзав тільки айпод. Каже, що був дещо шокований, а особливо розчарувала відсутність кнопки шафл.

Та я не про це, я про реакцію більшості коментаторів цієї новини. Мовляв, оце американці тупі! (Ну тупиє - прямо як Задорнов.) Чомусь цілком дорослі люди, які, можливо, навіть старші за мене, не розуміють, або не хочуть свого розуміння виявляти, що прогрес не стоїть на місці (пардон за пафосний штамп).

У мене касетник з'явився якраз 13 років тому, у 1996. А цей хлопець тільки народився. Комп у мене з 1997. Музику на ньому слухати став, ну, років десять тому - тобто, дізнався про діджитал формат. Враховуючи, що до нас технічні новинки доходили (і доходять) трохи пізніше, ніж з'являються у США, нічого дивного, що парубок не знав ніколи касетника, я не бачу.

Така реакція коментаторів - це що? Невігластво? Дурість? Бажання принизити американців? Стадний рефлекс? Хтозна. Був здивований. Навів у відповідь приклад з лослес - мовляв, хочу скачати мп3, а його ніде нема, вже скрізь флаки. І що, мовляв, ті, хто не знають про мп3, дурні? Та навряд.

Дивився на ютьюбі одне відео, де паняночка (вирвано із контексту) радила думати двічі. Я так само раджу. Ба навіть бодай одного разу, можливо, вистачить.

Юзайте плоди прогресу на здоров'я! :)

February has April showers

Майже копірайт.

Зима скінчилася. Весна. Другий тиждень. Майже щодня дощі. Не літні, а тривалі, як восени.

Півроку тому, виявилося, радів дощу. Тепер би порадів сонцю. Хоча стоп. Сьогодні було сонце. Ледь не вперше за лютий.

Хочеться не знаю чого. Нічого не хочеться. Спати, як зазвичай. Сьогодні, традиційно, не дали поспати достоту. Втім, я не сильно розчарувався - було що робити і дивитися по тіві.

Зробив усе, завтра хочу тільки дивитися в ящик. І не хочу дощу. Хочу літа, адже відпустка. І грець із нею зі спекою - бо ж відпустка.

Недавно почитав Коцюбинського. У школі пробував його читати - дуже не сподобалось. Причому, тоді не сподобалось саме те, що сподобалося зараз - автор чудово змальовує природу, немов художник. Ти читаєш і ніби сам переносишся у ті місцини, де триває дія твору. "Тіні забутих предків" написані просто геніально (хоча половини слів не знаю - сам гуцульський діалект). А от у Fata Morgana мова буквально тече, хоча там немає тих неймовірних пейзажів. Інші твори теж написані красиво.

Прочитавши Коцюбинського, теперь не хочеться читати ще когось - боюся змарнувати той післясмак, який ще досі триває. Тому взяв Біблію - продовжив читати з того Параліпоменона, на якому спинився кілька років тому: "А народив Б, Б народив В і Г, Ґ і Д його сини, і було його за переписом двадцять шість тисяч"...

Засохший зонтик

Триста лет ничего не писал, хотя, как понимаю сейчас, да и как понимал некоторое время перед этим, что-то написать надо. Хотя, наверное, не надо - а просто было бы неплохо.

Пожалуй, главной движущей силой для написать для меня явились те книги, которые я читал и читаю сейчас. Прочитал две книги рассказов Гришковца. Пока читал вторую, дико захотелось еще раз прочесть Пелевина. Получаю удовольствие.

Даже пару раз мелькала мысль, а не написать ли литературное произведение? Но, еще раз проанализировав, о чем пишут те же Гришковец и Пелевин, понял, что ну нету у меня такого жизненного опыта, чтобы я имел право о чем-либо писать! Нет, ну, блог, письмо другу, в аське трёп - это всегда пожалуйста! Но что-то более того... нет.

Сегодня наконец пошел дождь. Ранее, в детстве, я вел календарь погоды (хотя точно не помню, как я это называл). Каждый день я утром, днем и вечером фиксировал погоду: температуру, осадки, облачность и прочие явления, если таковые были. Сейчас вспомнил, что когда я забросил это дело, буквально через... ну, не знаю, возможно, несколько месяцев, а, возможно, и на следующий год начались бурные атмосферные явления - сильные грозы, я бы даже сказал, бури, едва ли не ураганы. Помню, папа мне тогда сказал, мол, жаль, что ты забросил вести погоду - такие интересные события останутся не зафиксированными. Теперь я понимаю, что как раз тогда начал меняться климат - это называют глобальным потеплением, хотя в иные зимы можно было говорить о глобальном похолодании.

Так вот, в этом году такое жаркое лето! (с) Сплин. Давненько такого не было. А точнее - последний раз такое пекло было ровно пять лет назад. Помню точно, т. к. тогда в последний раз приезжал школьный друг из-за границы. Было +40, я пил
пиво, мне говорили, мол, будет хреново от пива в такую жару, но хреново мне не было, а было очень хорошо. После того лета не были настолько жаркими, до вот этого, нынешнего, лета.

Хотя начиналось все довольно холодно, что даже зафиксировано в этом блоге. В июне было иногда совсем уж +16, дожди... Короче, лето задерживалось. Задерживалось для того, чтобы в августе испепелить землю зноем. Собственно, зной для августа - тоже не совсем привычное дело. Обычно это прерогатива июля.

А сегодня пошел дождь. Дождей не было, наверное, с месяц. Причем, последние дожди было довольно-таки апокалиптичны. А сегодня вот с утречка идет, прерываясь, такой себе вполне весенне-осенний спокойный дождик. И сердце радуется. Ну наконец-то!

Зато могу себе представить, как я буду проклинать такую унылость осенью...

Once There Was a Way to Get Back Homeward

Met classmates lately. Drank a pack of juice, because I don't drink alcohol.

Last time I drank it was on boss's birthday, it was a hot May day and I drank wine (which is not emulator, apparently). Realized that in Summer there's no place for alcohol drinks stronger than beers because it is all the same hot and those drinks don't fresh at all. And I don't drink beer as well since I didn't enjoy it last time. So I'm on a non-alcoholic diet :) Not to mention the fact that I drive almost every day.

It is because of the heat that lasts a week and my parking place is in the open place, so I take my car every day and park it in the shadows.

Even bought a sunscreen to put on the windscreen from inside of the car, but it appeared to be small so the piece of windscreen is not "covered". Gonna try to buy a bigger sunscreen.

So, I park my car under the trees now but I'm anxious of falling branches and chestnuts. Parked twice, but fortunately not a single branch or chestnut have fall yet.

On the opposing side of the road where I used to park my car lately someone is going to build an office building, so now there's no place to park, because some of drivers who parked their cars not in the parking lot (or whatever it's called) now park them there, so it's packt like sardines in a crushd tin box (c).

...Maybe I should write to my NY-resided classmate tonight, haven't got a line from him for a plenty of time.

Work Menace

(The title is just two words that appeared in my head.)

Have to work. Got lots to do. But can't. Couldn't. I don't know why. Maybe 'coz this is Summer. a) Summer is not for work.

Brother has an idol - Steve Pavlina, a man, who can manage his time pretty well so he is able to do lots of things. He, brother, told me not once to read that site. I visited it once, read a bit and left. I don't think that urging one's self to do work is effective. Well, at least it's not for me. I should admit, that for me the best motivation is b) deadline and c) vacation. It's no matter how many work you should do, just deadline or vacation can bring my mind to a working state. I mean, to a really working state, because I can't say that I'm doing nothing between deadlines. Just work efficiency is much more higher.

Редкая Алиса

Надыбал видео "Горизонт". Слова на треть отличаются от альбомных, да и музыка тоже. Еще и в живом исполнении звучит очень необычно - на альбоме больше электроники. Наверняка 90-е годы. Занятное видео. Спасибо автору, его снявшему.