ПАР - Уруґвай 0:3. Нарешті

Ну хоча чому нарешті? Німеччина ж була. Але відмінність у тому, що ПАР, на мою думку, все-таки сильніше виглядали за соккеруз.

Багато хто хвалить гру у виконанні збірної Чілі, яку я не бачив. Але збірна Уруґваю зразка матчу з господарями чемпіонату на разі мені сподобалася найбільше, окрім, ясно що, німців.

Дуже організована команда, команда, яка блискуче обороняється, і яка має великий потенціал в атаці. Причому оборона ця не така, як у швейцарців, які давали іспанцям доходити до штрафного майданчика. Оборона ця іншого ґатунку - вона починалася ще фактично на чужій половині поля.

Згадуючи матч із Францією роблю висновок, що це стиль. Так, французи були такими ж непереконливими в атаці, як і південноафриканці, але клас команди Доменека (як і індивідуальностей), зрозуміло, вище класу гравців ПАР, і тому різниця на табло.

Хоча, певно, Табарес таки перестрахувався у першому турі. Визначивши таку гру його команди за стиль цілком припускаю, що якби він грав у три форварди з Францією, зараз Уруґвай уже міг би святкувати вихід з групи.

Ну і Форлан - я ще раз переконався, що нині він є одним з найкращих форвардів у світі. Йому б у пару та й Міліто...