Аргентина - Нігерія 1:0

На початку матчу альбіселестес показали свій потенціал: стартовий відрізок завершився логічним голом Хайнце, і виглядало на те, що нігерія ось-ось попливе. Але часто буває так, що одна з команд на старті матчу демонструє, сказати б, м'язи, не втілює стартову перевагу у голи і, зрештою, не досягає бажаного результату.

Аргентинцям у цьому сенсі пощастило, і вони отримали змогу грати від рахунку. Але чи на це розраховують уболівальники в Аргентині?

Так, атаки несли загрозу, так, Ромеро фактично байдикував - за весь матч африканці так і не влучили у ворота, та й флангових подач, які б доходили до рук Ромеро, не було.

Хоча наприкінці гри суперорли все-таки спробували врятувати результат - в останні хвилин 15 контролювали м'яч, навіть декілька потенційно небезпечних нагод мали. Але який може бути результат, якщо м'яч не летить у ворота? У цьому сенсі дуже великий контраст між навантаженням на воротарів: Еньяма працював у поті чола.

Загалом, команда Марадони постала такою, якою були команди його попередників на двох попередніх чемпіонатах світу: ніби і фаворит, ніби і грають добре, але у тому-то й справа, що можуть іще ліпше, причому набагато. Немає стрижня. Немає харизми.

І я тут розумію, чому призначили Марадону - сподівалися на його харизму, як у нас сподівалися на харизму Блохіна. І можемо себе потішити, що ставка на Блохіна спрацювала.

Втім, завершу цей пост так само, як і попередні: ще все може бути. І аргентинці можуть прокинутися, і на французів спуститься натхнення - хтозна.